Маріїнський палац – цінна барокова пам’ятка, споруджена у ХVІІІ ст. за проектом Ф. Растреллі для Олексія Розумовського – брата останнього українського гетьмана Кирила Розумовського та фаворита російської імператриці Єлизавети. 1819 р. будівля постраждала від пожежі, і під час її відновлення в кінці ХІХ ст. було створено один із найстаріших парків Києва – Маріїнський. Він приваблює пейзажним англійськими стилем, затінком майже 150-річних дерев, бронзовою скульптурою київських каштанів і легендарним мостом закоханих із символічними замочками.
Стадіон «Динамо» ім. В. Лобановського – другий за величиною серед стадіонів Києва. Створений 1933 р. для славнозвісного футбольного клубу «Динамо». Стадіон може вмістити майже 17000 глядачів. Тут «Динамо» зіграло безліч переможних матчів із футболістами з Німеччини, Росії, Туреччини і інших країн. 2002 р. стадіон назвали іменем тренера, разом із яким клуб двічі був переможцем престижного турніру УЄФА «Кубок володаря кубків». Зараз на стадіоні можна побачити скульптуру В. Лобановського: він сидить на лаві тренера і уважно стежить за всіма матчами.
м. Київ, Алея Героїв Небесної Сотні, Печерський р-н
Алея Героїв Небесної Сотні – не просто вулиця, що веде від Майдану Незалежності до вулиці Інститутської, а місце пам’яті про масові розстріли під час Революції Гідності. 18-20 лютого 2014 р. бійці спецпідрозділу «Беркут» вбили тут багатьох активістів Євромайдану. Про ці події нагадують пам’ятні знаки, портрети героїв, свічки та квіти, а також – біль, яким просякнуте повітря алеї. Сотні людей приходять сюди не тільки 20 лютого – в День Героїв Небесної Сотні, а й в інші дні: їх притягує пам’ять про події, які неможливо забути.
«Арсенальна» – найглибша у світі станція метро, відкрита в листопаді 1960 р. Щоб потрапити на неї, треба спуститися на 105,5 м униз. Зробити станцію настільки глибокою довелося через височенні береги Дніпра. Вестибюль між її двома ескалаторами, що важить більше 3000 тонн, уперше в світі будували на поверхні, а потім опускали на глибину. Кияни дотепно називали його «велетенською склянкою». Ще одна родзинка «Арсенальної» – «англійський тип» зали, яка з’єднує платформи станції проходами-порталами. Такої немає в жодній пострадянській країні.
Аскольдова могила – один із наймальовничіших та найзагадковіших куточків Києва. Тут убили і поховали Аскольда – першого київського князя-християнина. Згодом на його честь побудували церкву. У ХVІІІ ст. біля неї з’явилося кладовище, де були поховані аристократи В. Тарновський, М. Юзефович та ін. 1918 р. тут знайшли останній спокій українські юнаки – герої бою під Крутами. Радянська влада перетворила кладовище на парк. Зараз це місце дарує душевний затишок відновленою церквою, чарівними краєвидами Дніпра і нагадує про пам’ятні події минулого.
«Меморіал жертв голодомору», заснований 2009 р., розповідає про геноцид українців 1932-1933 рр. Його створено у вигляді 30-метрової свічки, що втілює пам’ять про померлих українців. Поруч із ним бронзова скульптура худенької дівчинки з колосками в руках від якої неможливо відвести погляд. Невимовні відчуття викликають книги пам’яті, на сторінках яких – сумна статистика і прізвища 900 000 загиблих у роки голодомору. Також у Залі пам’яті – вози, жорна, посуд, рушники, колиски початку ХХ ст. з сіл, жителі яких стали жертвами штучного голоду.
Києво-Печерська лавра – комплекс рідкісних архітектурних пам’яток, які перебувають під охороною ЮНЕСКО. Її в середині ХІ ст. заснували ченці Антоній та Феодосій. Була центром християнства і літописання Київської Русі. Святиня не припиняє зачаровувати і зараз. Збереглися її могутні мури і сторожові вежі. Сяє величчю майже стометрова Велика лаврська дзвіниця ХVІІІ ст. Багато таємниць руських ченців приховують Ближні і Дальні печери. А в церкві Спаса поховані дочки Володимира Мономаха і його син Юрій Долгорукий – знаменитий засновник Москви.
Музей історичних коштовностей України – це майже 60 тисяч експонатів із коштовного каміння та цінних металів. Їх знайдено під час розкопок старовинних курганів і городищ. У музеї можна побачити вироби, які давньогрецькі майстри виготовляли для скіфських вельмож: бронзові та срібні античні вази, знамениту золоту пектораль із Товстої могили, яку цар скіфів носив на грудях у ІV ст. до н.е. Яскраві враження викличуть незвичайні скроневі сережки епохи Київської Русі, срібний посуд відомого барокового майстра І. Равича та ювелірні вироби ХVІ-ХХ ст.
На сайте MD-UKRAINE используются cookie-файлы и другие аналогичные технологии. Если, прочитав это сообщение, вы остаетесь на нашем сайте, это означает, что вы не возражаете против использования этих технологий.
_Jorge Láscar.JPG)
