-
Пн
з 10:00 до 18:00
-
Вт
з 10:00 до 18:00
-
Ср
з 10:00 до 18:00
-
Чт
з 10:00 до 18:00
-
Пт
з 10:00 до 18:00
-
Сб
з 10:00 до 18:00
-
Вс
з 10:00 до 18:00
За те, що сьогодні у нас є можливість зазирнути до будинку Івана Котляревського, ми завдячуємо іншому відомому діячеві – Тарасові Шевченку. Кобзар бував тут у 1845 р. і встиг замалювати садибу Котляревського. Саме за його акварельним ескізом до 200-річного ювілею Івана Петровича й була відбудована наново невелика садиба Котляревського – практично точна копія хатки письменника XVIII ст.
Будинок, що "дихає"
Невеликі дерев'яні вікна зі ставнями ваблять туристів: так і тягне зазирнути всередину. Тільки от побачити щось навряд чи вийде: на вікнах у кімнатах висять білі фіранки. І вже ця дрібниця якби натякає, що перед вами не просто музей, а будинок, житло, обитель – називайте як завгодно. Адже музеї – це завжди щось неживе, покрите віковим пилом, а в будинку Котляревського все немов "дихає", живе і продовжує чекати свого господаря.Усередині акуратної садиби Котляревського п'ять невеликих кімнат. І хоча письменник жив досить скромно, одна з них належала його економці.
Друга кімната, найбільша – це спальня-кабінет. Тут – високе ліжко, різьблений письмовий стіл і головне надбання письменника – велика книжкова шафа, доверху забита товстими томами. Тут і Вольтер, і Вальтер Скотт, і безліч книг римських авторів, і навіть високі стоси постарілих підписних журналів.
Варто знатиЩо приємно, до багатьох речей в будинку Котляревського дозволено торкатися руками, що теж робить це місце абсолютно не схожим на музей! Здається, ви просто прийшли в гості до хорошого знайомого.
Саме у цьому кабінеті й була написана славнозвісна "Енеїда"! У світлиці – круглий стіл, оточений чотирма стільцями з високими спинками, на стінах розвішані картини, на численних полицях – свічники, фігурки і посуд. Тут же стоїть величезне старовинне крісло, оббите шкірою, яке скоріше схоже на трон в палаці, ніж на звичайні домашні меблі.
Настільна лампа з широким зеленим абажуром, складені гіркою подушки на високому ліжку, серветочки з фістончикамі на комоді – все тут виглядає так, немов письменник вийшов з дому кілька хвилин тому й ось-ось повернеться. І тільки коли на очі потрапляють скляні вітрини, в яких зберігаються рукописи і сторінки щоденника Котляревського, згадуєш, в якому столітті знаходишся.
На що звернути увагу, або особливі речі у музеї Котляревського:
- Придивіться до стін при вході до будинку: частина сіней – це залишки старовинної будівлі, які при перебудові залишили і вмонтували.
- У світлиці висить незвичайний годинник – на його циферблаті зображені Адам і Єва на тлі дерева спокус.
- Ще одна меморіальна річ у цій кімнаті – картина невідомого фламандського художника XVII ст.
- Підніміть голову в кабінеті і побачите сволок (головну балку будинку), яка теж перенесена до оновленої будівлі зі старої хати. На ньому вирізано напис старословянскою: «Создася дом сей во имя отца и сына и святаго духа. Аминь. Року 1705, месяца августа 1».
- Комод, дзеркало і ломбардний столик у кімнаті економки – це особисті речі письменника. Решта в основному – це відновлені за розповідями односельчан копії меблів.
- Виходячи з дому, не поспішайте! Зупиніться на ґанку й озирніться навколо – з невеликого балкончика відкривається чудовий краєвид. Саме тут Іван Петрович любив проводити вечори, дивлячись на блискучу річку Ворсклу. Тут він міркував, і потім, переступивши поріг, переносив свої переживання і думки на папір.
- В саду біля будинку ви побачите старовинний колодязь-журавель, повітку і комору, що потопають у зелені саду. Влітку тут цвітуть маки, ромашки і соняшники, і біла хатка виглядає, немов намальована. Доповнює картинку невисокий тин з різномастими глиняними горщиками.
