Режим роботи:
Контакти:
+38 (0372) 55 14 31
Вартість:
0 грн Час перебування:
~ 15 хвилин
Свято-Миколаївський собор у Чернівцях є одним із тих шедеврів архітектури, які врізаються у пам’ять надовго. Яскравий та небанальний стиль, у якому виконана будівля, приверне увагу будь-якого туриста, адже, дивлячись на неймовірну форму вигнутих куполів храму, здається, що споруда от-от почне рухатись.
З чого все почалось?
Завдяки багатонаціональності Чернівців, архітектура міста може похвалитись своєю насиченістю та різноманітністю. Представники різних народностей (і переважно різних релігій), які проживали у Чернівцях, намагались перевершити одне одного, будуючи неповторні храми. Саме так у місті з’явились костел, синагога, вірменський собор та інші церкви різних парафій.
Свято-Миколаївський собор завдячує своїм стилем румунській громаді. Будівництво почалось ще тоді, коли Північна Буковина входила до складу Румунського королівства.
Проектуванням святині займались досвідчені румунські архітектори. За основу проекту було взято відому церкву Румунії – Куртя-де-Арджеш, яка зараз слугує усипальницею осіб королівської крові.
Що варто побачити? Як нічого не пропустити?
– Саме завдяки формі цих куполів у народі Свято-Миколаївський собор отримав назву “П'яна церква”. І справді, якщо довго дивитись на вигини куполів, то виникає ілюзія їх руху у напрямку головної бані церкви.
– Для того, щоб побачити ілюзію руху, потрібно зупинитись неподалік від храму (не надто близько) та дивитись на куполи, не рушаючи з місця.
– Окрім куполів варто звернути увагу на колони при вході та напівколони на вікнах, які були виконані у романському стилі.
– Дах П’яної церкви вкритий черепицею, прикрашеною малюнком національного орнаменту.
– Не менш цікавим є оформлення куполів всередині храму. Вони прикрашені неповторними сюжетними вітражами, всього їх налічується 13.
Легенда П’яної церкви: казки та факти
Існує чимало розмов стосовно легенди, яка пов’язана з будівництвом собору. Попри те, що вона не надто правдоподібна, чимало туристів схвильовано реагують на цю історію.
Насправді ця легенда стосується не собору святого Миколая Чудотворця у Чернівцях, а його старшого брата з Румунії – храму Куртя-де-Арджеш. Але навіть говорячи про румунський храм, не варто бути занадто довірливим і плутати легенди й факти. А фактом є те, що викручені колони були побудовані як символ поклоніння євангелістів Ісусові Христу.
Історія будівництва: цікаві факти
1. Поруч із місцем, запланованим для будівництва, вже були розташовані великі та відомі храми, тому архітекторам довелось добре подумати, як зробити так, щоб собор святого Миколая Чудотворця мав досконалий вигляд. Місце, виділене для будівництва церкви, було невеликим, а архітектори обов’язково хотіли, щоб вхід до святині розташовувався на головній вулиці – Руській (тоді ще, страда Романе). Проте у такому випадку вівтар довелося б розташувати на півночі, а не на сході, як зазвичай. Саме тому, у цьому храмі вівтар знаходиться не прямо навпроти входу, а праворуч, проте, як і годиться, згідно з канонами, на сході.
2. Свято-Миколаївський собор у Чернівцях став єдиним храмом, який не переставав функціонувати під впливом агресивної радянської політики. Можливо, саме завдяки цьому святиня повністю зберегла автентичне оздоблення та начиння.
Що рекомендують туристи?
«Біля собору знаходиться плитка із зображенням їжачка та QR-кодом. Якщо зчитати його за допомогою смартфона, можна детальніше дізнатись історію пам’ятки. Якщо рухатись за стрілкою, то ви отримаєте змогу дізнатись історію й інших видатних місць. Так, все місто можна подивитись у форматі квесту».
З чого все почалось?
Завдяки багатонаціональності Чернівців, архітектура міста може похвалитись своєю насиченістю та різноманітністю. Представники різних народностей (і переважно різних релігій), які проживали у Чернівцях, намагались перевершити одне одного, будуючи неповторні храми. Саме так у місті з’явились костел, синагога, вірменський собор та інші церкви різних парафій.
Свято-Миколаївський собор завдячує своїм стилем румунській громаді. Будівництво почалось ще тоді, коли Північна Буковина входила до складу Румунського королівства.
Проектуванням святині займались досвідчені румунські архітектори. За основу проекту було взято відому церкву Румунії – Куртя-де-Арджеш, яка зараз слугує усипальницею осіб королівської крові.
Що варто побачити? Як нічого не пропустити?
– Саме завдяки формі цих куполів у народі Свято-Миколаївський собор отримав назву “П'яна церква”. І справді, якщо довго дивитись на вигини куполів, то виникає ілюзія їх руху у напрямку головної бані церкви.
– Для того, щоб побачити ілюзію руху, потрібно зупинитись неподалік від храму (не надто близько) та дивитись на куполи, не рушаючи з місця.
– Окрім куполів варто звернути увагу на колони при вході та напівколони на вікнах, які були виконані у романському стилі.
– Дах П’яної церкви вкритий черепицею, прикрашеною малюнком національного орнаменту.
– Не менш цікавим є оформлення куполів всередині храму. Вони прикрашені неповторними сюжетними вітражами, всього їх налічується 13.
Легенда П’яної церкви: казки та факти
Існує чимало розмов стосовно легенди, яка пов’язана з будівництвом собору. Попри те, що вона не надто правдоподібна, чимало туристів схвильовано реагують на цю історію.
За легендою, будівництво церкви просувалось дуже важко. Все, що майстри встигали збудувати протягом дня, кожної ночі руйнувалось. Старшому майстрові наснився сон: щоб добудувати споруду, їм потрібно принести жертву. Вранці робітники порадились і вирішили пожертвувати жінкою того працівника, яка принесе обід найшвидше. Першою прийшла жінка старшого майстра і той жартома попросив її стати біля стіни. Майстри почали мурувати стіну прямо перед нею, а коли бідна жінка зрозуміла, що вони збираються її замурувати, то почала плакати та благати відпустити її. Проте ніхто її не послухав, робітники продовжували працювати, не зважаючи на крики ув’язненої жінки. Вони будували не зупиняючись, аж доки не завершили церкву. А коли вранці прийшли подивитись на своє творіння, то побачили, що куполи поперекручувались, наче від болю.
Насправді ця легенда стосується не собору святого Миколая Чудотворця у Чернівцях, а його старшого брата з Румунії – храму Куртя-де-Арджеш. Але навіть говорячи про румунський храм, не варто бути занадто довірливим і плутати легенди й факти. А фактом є те, що викручені колони були побудовані як символ поклоніння євангелістів Ісусові Христу.
Історія будівництва: цікаві факти
1. Поруч із місцем, запланованим для будівництва, вже були розташовані великі та відомі храми, тому архітекторам довелось добре подумати, як зробити так, щоб собор святого Миколая Чудотворця мав досконалий вигляд. Місце, виділене для будівництва церкви, було невеликим, а архітектори обов’язково хотіли, щоб вхід до святині розташовувався на головній вулиці – Руській (тоді ще, страда Романе). Проте у такому випадку вівтар довелося б розташувати на півночі, а не на сході, як зазвичай. Саме тому, у цьому храмі вівтар знаходиться не прямо навпроти входу, а праворуч, проте, як і годиться, згідно з канонами, на сході.
2. Свято-Миколаївський собор у Чернівцях став єдиним храмом, який не переставав функціонувати під впливом агресивної радянської політики. Можливо, саме завдяки цьому святиня повністю зберегла автентичне оздоблення та начиння.
Що рекомендують туристи?
«Біля собору знаходиться плитка із зображенням їжачка та QR-кодом. Якщо зчитати його за допомогою смартфона, можна детальніше дізнатись історію пам’ятки. Якщо рухатись за стрілкою, то ви отримаєте змогу дізнатись історію й інших видатних місць. Так, все місто можна подивитись у форматі квесту».
Як добратися?
Пропонуємо готові маршрути, а також квитки для них
Від залізничного вокзалу автобусом №34 їхати до зупинки “Вул. Сагайдачного”. Від вул. Кобилянської до церкви Миколая Чудотворця пішки – 8 хв. Біля “Grand Cafe” повертайте на вул. Вірменську. На перетині з вул. Руською поверніть праворуч. Оригінальні бані церкви видно здалеку.
Вишукані європейські кам’яниці і храми, спроектовані найталановитішими чеськими, австрійськими та румунськими архітекторами. Дзвінкі звуки «Марічки», які щонеділі кружляють над міською ратушею. Чернівці – це розкішна європейська атмосфера з барвистими українськими орнаментами. Місто століттями міцно трималося за руки з країнами Європи. Чернівці входили до складу Молдавської держави, Туреччини і Австро-Угорщини, опинялися під владою Румунії і Росії, але протягом усього цього часу зберігали самобутню буковинську культуру.
Тут можна не тільки відчути неповторну українсько-європейську гармонію. Чернівці – це екстремальні прогулянки мотузковим парком та верхи на коні. Це – незвичні пам’ятники чорному квадрату Малевича і трояндам, якими підмітали вулицю О. Кобилянської, будинок-корабель і серце закоханих, що катає всіх охочих на гойдалці. На чернівецьких фестивалях ви зустрінете безліч Маланок, найвідоміших українських і світових поетів, вуличні вистави на ходулях, оригінальні подарунки місту від ковалів і чимало яскравих відкриттів, які переконують повертатися сюди знову і знову по запаси незабутніх емоцій.
Читати далі...
Тут можна не тільки відчути неповторну українсько-європейську гармонію. Чернівці – це екстремальні прогулянки мотузковим парком та верхи на коні. Це – незвичні пам’ятники чорному квадрату Малевича і трояндам, якими підмітали вулицю О. Кобилянської, будинок-корабель і серце закоханих, що катає всіх охочих на гойдалці. На чернівецьких фестивалях ви зустрінете безліч Маланок, найвідоміших українських і світових поетів, вуличні вистави на ходулях, оригінальні подарунки місту від ковалів і чимало яскравих відкриттів, які переконують повертатися сюди знову і знову по запаси незабутніх емоцій.
Відгуки
реальні враження людей
Додати відгук
08-01-2023 02:00
Many people don t realize their dogs can get heart disease just like humans do or that there is such as a thing as a dog heart attack <a href=https://bestcialis20mg.com/>cialis daily</a>
12-05-2023 10:45
<a href=http://cialiss.boats>buy cialis pills</a> Reporting of the BIA should provide detailed information about the input parameter values and calculations at a level of detail that would allow another modeler to replicate the analysis
14-05-2023 21:29
Hypertension 2007; 50 417 423 <a href=https://propecia.mom>buy propecia 5mg</a> The vaginal dryness or inflammation of the vaginal walls can lead to pain during sexual intercourse and urinary symptoms
Показати інші