-
Пн
з 09:00 до 17:00
-
Вт
з 09:00 до 17:00
-
Ср
з 09:00 до 17:00
-
Чт
з 09:00 до 17:00
-
Пт
з 09:00 до 17:00
-
Сб
з 09:00 до 17:00
-
Вс
з 09:00 до 17:00
- Моринці надзвичайно мальовниче село, яке довго тримає під враженням своїх гостей і саме тут хочеться завершити мандрівку, щоб посилити ефект, адже недарма воно є одним із пунктів туристичного маршруту «Золота підкова Черкащини»;
- тут достойно розвинена рекреаційна інфраструктура: можна і заночувати в гарних умовах, і порибалити, і зробити масу чудових фото;
- і, найголовніше, тут все ніби дихає спогадами про Шевченка, і саме з цих країв розпочалась його життєва історія.
Цікавий факт
Мати Тараса Шевченка, за версією його земляків, була вільною і познайомилась з кріпаком Григорієм на полі пана Енгельгардта під час жнив, коли відпрацьовувала плату за ділянку, що її батько Яким, колишній козак, орендував під сінокоси у пана. З великого кохання вони одружилися за рік. За тодішніми законами дівчина, яка виходила заміж за кріпака, автоматично ставала кріпачкою.
7 найцікавіших локацій музею у Моринцях, які вам неодмінно сподобаються
- Хата Якима Бойка.
Тут батьки Шевченка жили від одруження у 1802 р. до 1810 р. і народили 3 дітей. Але оскільки родина була великою, то згодом довелось шукати іншого пристановища.
На подвір’ї стоїть комора 1896 р. побудови, яку перевезли сюди у 2004 р., і пасіка. Адже, за хроніками, родина Бойків володіла 34 сосновими вуликами. - Хата Андрія Колесника (або Копія).
Саме в цій хаті народився Тарас. До неї переселились Шевченки з дозволу пана у 1810 р. Тоді хата стояла порожньою, оскільки її власник був на каторзі. Її наповнення максимально наближене до хати тих часів. Усі речі оригінальні і дають яскраве уявлення про побут сім’ї. На подвір’ї відновлено кузню, якою користувався батько Шевченка.
Оскільки мазанки Бойків та Копія межували, то дуже колоритно виглядає стежка між обійстями, немов протоптана ще років 300 тому.До речі
Обидві хати наповнені автентичними речами побуту тих часів, хоча серед них і немає особистих речей Шевченків (вони зберігаються у Шевченковому). За обійстям розкинувся вишневий садок, що дуже подібний до того, який описував поет. - Колиска в хаті Копія.
За місцевими переказами, якщо її поколише людина, що мріє про дитину, то її бажання збудеться неодмінно і якнайшвидше :). - Пам’ятник Катерині Шевченко.
Гарний і дуже символічний. Адже образ мами, доброї і всерозуміючої, пронизує всю творчість Шевченка. - Алея дубів.
Висаджена у 1964 р. на честь 150-річчя поета, про що свідчить гранітна таблиця ліворуч доріжки. 50-річні дерева дарують затишок і прохолоду тим, хто прогулюється під їх кронами і, звісно, чудово пасують для фото. - Каплиця св. Тарасія
Збудована у 2006 р. Гарна, дерев’яна, затишна і дуже привітна.Цікавий факт
Шевченка назвали Тарасом по даті народження за церковним календарем, як тоді було прийнято. Його ім’я в перекладі з грецької означає «бунтівник». - Кам’яна брила-монумент на місці колишнього подвір’я Григорія та Катерини Шевченків.
Цікаве місце для фото, бо камінь дійсно вражає своїми розмірами.Цікавий факт
18-тонну брилу свого часу люди встановили на місці, де, як вони думали, стояла хата, в якій народився Шевченко, але розкопки 1987 р. показали, що ця хата стояла там, де відтворена нині мазанка.
