Ужгородський замок

      Спочатку замок-щит був не мурованим, а дерев’яним. Фортеця гордо височіла за суворим частоколом, поки її не знищило мадярське військо. Нападники не пожаліли і князя Лаборця, що правив тоді містом – жорстоко вбили його.

      Щоб зберегти пам’ять про свого володаря, мешканці Ужгорода дали його ім’я річці, біля якої загинув князь. А щоб подібне більше не повторилося, над горою в центрі міста почав височіти кам’яний замок. І справді: 1086 року воїни хана Кутеска та інші завойовники даремно намагалися захопити фортецю.

      Хоч замок-щит відбивав болючі удари, це не означало, що його не варто вдосконалювати. Тому італійці Другети, що стали власниками фортеці в ХІV ст., запросили в Ужгород інженерів зі своєї батьківщини. Вони щедро додали укріпленню неприступності. Хіба не важко добратися до замку, коли він підперезаний не лише майже 10-метровим ровом, а й кам’яними стінами більш ніж 3-метрової товщини.

       А штурмувати фортецю з північного боку ніхто й не намагався: крім міцної стіни, замок захищав надзвичайно крутий гірський схил.
      Думаєте, після цього вороги припинили мріяти про могутнє укріплення? Сусідні володарі навіть видавали себе за мандрівників, щоб дізнатися про таємні ходи фортеці.

      Якось замок мало не зруйнувало кохання: одного з таких «мандрівників» полюбила чарівна донька князя Другета і розповіла йому всі замкові секрети. Покарання батька, який дізнався про це, було нещадним: красуню живцем замурували в одну зі стін фортеці. Кажуть, тінь дівчини досі навідується сюди вночі.

      ХVІІІ ст. увірвалося в замок разом із антигабзбурським повстанням під проводом Ф. Ракоці. Бурхливі хвилі селянської люті шалено билися об кам’яний щит, і невдовзі він захищав уже повстанців, а не князів. 1707 року сюди на переговори з представниками Ф. Ракоці навіть приїжджали посли від Петра І.

      Але 1711 року на повстанців очікувала поразка, а на ужгородську фортецю – втрата майже всіх коштовностей і зруйнування зали, де колись змагалися лицарі. Сумно, правда? Згодом замок став духовною семінарією, його стіни і стелі вкрилися витонченими розписами і барвистою ліпниною.

      Замок-щит надійно захищав друге тисячоліття, а зараз охороняє чимало його рідкісних надбань. З 1945 року тут розміщений масштабний Закарпатський краєзнавчий музей, експонати якого занурюють у найцікавіші історичні періоди. Тут можна побачити безліч старовинних монет, зброю ХІV-ХХ ст., найбільшу в Україні колекцію бронзових виробів, створених в ХІІІ-ХVІІІ ст., і таємничі скарби кельтів.

      Древні рукописи наближають до ХІV-ХVІІ ст. Колоритні вишивки, одяг і музичні інструменти допомагають потрапити у світ яскравої закарпатської автентичності.
      Укріплення не втрачає незрівнянну середньовічну атмосферу. Щороку в Міжнародний день музеїв на подвір’ї фортеці киплять лицарські бої.

      В’язниця і зала тортур у підземеллях захоплюють суворою загадковістю. Також тут можна скуштувати знамените закарпатське вино. Привертають увагу бронзові скульптури поруч із замком: Гермес прилетів із цікавою новиною, Геркулес долає змія, а незвичайний птах Турул колись допомагав Ф. Ракоці.