Замок Паланок

      Мукачівський замок-вулкан, як і багато інших вулканів, має давнє походження. Ніхто не знає, коли замок з’явився, але 1089 р. його виверження надовго запам’ятали воїни половецького хана Кутєшка. Уявляєте, вони 50 днів тримали фортецю в облозі, та замість капітуляції отримали лаву лютої відсічі, тому покинули Мукачеве ні з чим. Хан Батий 1241 р. теж не зміг здобути замок. На монголо-татар із дерев’яних стін лилася настільки гаряча лава опору, що вулканічна фортеця так і залишилася їхньою мрією.

      А в кінці ХІV ст. лава мукачівського замку стала ще небезпечнішою – князь. Ф. Коріятович неабияк зміцнив фортецю, обвів її колом глибокого рову і подарував криницю 85-метрової глибини.
      Ви знали, що глибшої немає ніде на Закарпатті? Так вийшло тому, що княжі воїни, копаючи криницю, ніяк не могли добратися до води. У справу втрутився чорт і запропонував свою допомогу за мішок із золотом. Рогатий забув уточнити розмір мішка, тому, отримавши від хитрого Ф. Коріятовича мішечок із двома золотими монетами, страшенно образився. До речі, він ображається й досі: сидить на дні криниці і повідомляє про своє незадоволення гучним шумом.
      А бронзовий монумент князя прикрашає фортечне подвір’я і здійснює бажання кожного, хто торкається його пальця.

      Нові власники додали лаві замку пекельності 3 рівнями захисту, стінами 5-метрової товщини, могутнім гарнізоном, 60 бочками пороху і 164 гарматами. А гору, на якій стоїть укріплення, оточили міцною огорожею-паланком, під захистом якої жили мукачівські ремісники. Замку теж дали назву «Паланок», адже під час облоги він легко міг відгородити від нападників усіх мешканців Мукачева, бо розкинувся майже на 1400 кв. м.

      Не позаздриш тому, хто штурмував фортецю-вулкан, правда? 1685 року на захоплення замку наважилися австрійці, але це прирекло їх на 3-річну виснажливу облогу укріплення. Виверженням замку-вулкану тоді керувала хорватка Ілона Зріні. Княгиня змусила нападників не раз знімати облогу, Європу – обвішувати стіни палаців її портретами, а турецького султана Махмета ІV – надіслати їй грамоту зі словами захоплення.

      Уявляєте, жінка вела подвійну боротьбу: проти австрійців та начальника замкової канцелярії Д. Абсолона. Страждаючи через невзаємне кохання до княгині, він підбурював проти неї захисників фортеці і навіть отруїв воду в криниці. Хіба після таких подій жінка могла не погодитися на капітуляцію замку?

      Та на цьому боротьба не закінчилася: згодом фортеця-вулкан 8 років вивергала лють на ворогів завдяки сину княгині Ф. Ракоці, який очолював повстання проти австрійської влади. До речі, Ілона Зріні та її син повернулися до укріплення 2006 року у вигляді бронзових скульптур.

      У замку ховали найцінніші угорські скарби від військ Наполеона, його доповнювали ще двома міцними укріпленнями, перетворювали на монетний двір, австрійську політичну в’язницю, де був ув’язнений російський революціонер М. Бакунін, і навіть на школу механізаторів. Та що б не відбувалося, фортеця не втрачала своєї вулканічності.