Збаразький замок

      Укріплення-велетень, розташоване майже в самому центрі Збаража, мало не одного попередника. Але всіх їх знищили завойовники, надто ласі до скарбів міста, що лежить на найбагатших у Європі покладах кременю. Тому брати Юрій і Христофор Збаразькі, повернувшись із навчання у знаменитого італійського винахідника Галілео Галілея, вирішили збудувати тут по-справжньому непохитний замок, якому не був би страшний жоден напад.

      Проектуванням майбутньої споруди займався відомий творець «ідеальних міст», італієць В. Скамоцці. 1626 року закипіло будівництво замку, а через п’ять років над Збаражем уже височів розкішний і надійно укріплений палац у фортеці. Але ніхто з братів уже не зміг ним помилуватися – 1627 р. несподівано помер Христофор, а за кілька років – і Юрій.
      Кому, як не найближчим родичам, міг дістатися замок після смерті братів?

      Тому його власниками стали князі Вишневецькі. До цього давнього українського роду належав магнат Ярема Вишневецький. Його батьки були палкими прихильниками православ’я, а син обрав католицьку віру. Кажуть, над ним, мов гострий меч, усе життя нависало прокляття матері. Тому магнат, навіть володіючи 56 містами українського Лівобережжя, так і не зміг стати щасливим, а знаменитий рід Вишневецьких невдовзі перервався.

      Літо 1649 року. Гаряча хвиля Національно-визвольної війни сягає Західної України. Могутні козацькі і турецькі війська підходять до Збаража та починають атаку. Міцні стіни замку не здаються. Здається, їх не зруйнувати навіть найпотужнішою артилерією. Богдан Хмельницький вирішує тримати місто в облозі.
      Козаки та турки не відходять від Збаража вже сьомий тиждень. Під час жорстоких боїв гине славнозвісний козак Морозенко. Тим часом у місті лютує голод.

      І тут поляки пробираються до намету турецького хана Іслам-Гірея ІІІ та переконують його зрадити козаків за велику винагороду. Богданові Хмельницькому доводиться укласти мирний договір із польським королем Яном ІІ Казимиром і на деякий час припинити війну. Зате поляки, неабияк налякані козацькою силою, вперше визнають існування української держави – Гетьманщини. Події, що розвивалися навколо Збаразького замку, стали головними у відомому романі «Вогнем і мечем» лауреата Нобелівської премії Г. Сенкевича.

      Замок ще не раз ставав центром важливих історичних подій. У середині ХVІІІ ст. тут вирувало гайдамацьке повстання. А на початку ХХ ст. у ньому розташовувалися тюремні камери НКВС, де загинуло чимало українців. Пам’ять про ці та багато інших подій зберігає експозиція Збаразького краєзнавчого музею, розміщеного в замку. У древні часи в Збаражі виготовляли крем’яні ножі та сокири, які вважали за обов’язок носити при собі найзнатніші воїни і державні діячі зі всієї Європи.

       У музеї можна побачити велику колекцію цієї зброї, а також – меблі ХVІІ-ХІХ ст., рідкісні вишивки, старовинні книги, дерев’яні скульптури блискучого майстра В. Лупійчука, створені на основі творів українських авторів, і чимало інших цікавинок.
      У Збаразькому замку, здається, оживають незвичайні події і постаті, зі світом яких довго не хочеться прощатися.