Королівська кам’яниця

       1580 р., коли споруда була щойно збудована, її теж ніхто не міг оминути, не зупинившись. Кам’яниця неабияк відрізнялася від усіх своїх сусідок: на кожному поверсі головного фасаду – аж по шість вікон! Львів’яни здивовано перешіптувалися: «Як це так, на фасаді має бути тільки три вікна, не більше…». Їм відповідали ті, хто першим дізнавався всі найсвіжіші новини: «Це ж купець Корнякт, король дозволив йому будувати таку кам’яницю».

      І справді, найбагатшому в місті виноторговцеві Костянтину Корнякту дістався від короля Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа привілей, який раніше не отримував ніхто з мешканців Львова. Він мав змогу збудувати споруду з шістьма вікнами на фасаді. Усе це – завдяки тому, що знатний купець був особистим секретарем короля і давав йому надзвичайно влучні поради.

      У новій кам’яниці виноторговець не припинив займатися улюбленою справою: в її підвалах виготовляли і зберігали найкраще чи не у всій Речі Посполитій вино. Спустившись сюди, можна й зараз відчути атмосферу старовинної винарні.

      Розкішна кам’яниця мала ще одного незвичайного власника: 1674 р. вона стала резиденцією славнозвісного польського короля Яна ІІІ Собеського, який був родом із України. Відтоді будівлю почали називати королівською. А 1686 р. тут відбулася подія, яка надовго поділила Україну між сусідніми державами – укладання «Вічного миру» між Польщею і Росією.

      У ренесансному палаці давно не лунають кроки вельмож і звуки королівських балів, але він береже їх відгомін. Зараз тут розташований відділ «Історичні коштовності» Львівського історичного музею.
      Ступаючи підлогою, яка інкрустована чотирнадцятьма видами дерева, почуваєшся поважним гостем короля. Піднімаєш очі і завмираєш: на стелях – елегантні кришталеві і бронзові люстри. Разом із тобою у старовинні дзеркала зазирають мармуровий камін і вишукані меблі XVI-XVIII ст.
      Не можеш надивуватися фантазією тодішніх майстрів: тут – і крісло з крилами дракона, і кишеньковий зоряний годинник, і столик із багатьох порід каменю. Погляд захоплено перебирає клавіші піанофорте – рідкісного музичного інструменту кінця ХVІІІ ст. А з розкішної музичної скриньки кінця ХІХ ст. лине неповторна мелодія.
      Привіт від Костянтина Корнякта передає єдина в Україні готична кімната ХVІ ст., яка зовсім не змінилася з часу життя купця.

      Коли погуляєте королівськими залами, не поспішайте прощатися з кам’яницею: вона допоможе вам потрапити в атмосферу Італії. Для цього варто потрапити до внутрішнього дворика будівлі. Його, як і дворики найрозкішніших палаців Італії, оточують три поверхи струнких білих колон. У літньому кафе, розміщеному тут, пригощають традиційними стравами італійської кухні і найрізноманітнішими напоями, якими можна смакувати під музику з вінілових платівок.