“Мистецький арсенал”

      Мистецтво поселилося у своєму помешканні у травні 2006 року. Коли переїжджаєш у новий дім, завжди думаєш: хто жив тут до мене, про що мріяв і кого любив? Ви знали, що на території сучасного Мистецького Арсеналу в ХVІІ ст. розташовувався Вознесенський монастир? Його ігуменею була мати Івана Мазепи – Марія-Магдалина Мазепина, а гетьман-меценат фінансував будівництво храму та дзвіниці поруч із монастирем.

       У ХVIII ст. Вознесенський монастир перебрався на територію Фроловського монастиря, і на його місці з’явилася нова мешканка – Києво-Печерська фортеця. Її збудував 1706 року генерал-поручик артилерії Іван Міллер за вказівкою Петра І. Києво-Печерська фортеця мала витончений смак і добре зналася на моді: вона була першою в місті будівлею, спорудженою в класицистичному стилі. Жовта цегла з бурштиновим відтінком, із якої збудували фортецю, викликала захоплення серед сусідів, і невдовзі її почали називати порцеляновою.

      Споруда-красуня дивувала не лише вишуканим стилем, а й мужнім характером: захотіла займатися виготовленням зброї. Незвичне рішення, погодьтеся. Не повірите, але Києво-Печерська фортеця була неабияким майстром у виробництві гармат, бомб, ядер, знала всі тонкощі виготовлення холодної зброї, різнокаліберних куль, кінської збруї. Майже до кінця ХХ ст. споруда готова була стати справжнім оборонцем міста: завжди мала місце для 2-тисячного гарнізону та 2 тисяч пудів пороху.

      З головою занурившись у далеко не жіночі справи, Києво-Печерська фортеця не припиняла чарівно виглядати: прикрашала свої стіни намистом із 80 тисяч рушниць і навіть привабила Петра І, який у 1850 році приїжджав у гості. Унікальне вміння, правда?

      Після колишніх мешканців у будинку завжди щось залишається – старовинна різьблена рама на стіні, таємнича аура. У спадок від попередніх жителів “Мистецькому Арсеналові” дісталися атмосфера авантюрності, бажання творити і розвиватися, а ще – просторі зали зі склепінчастими стелями площею 50 тисяч квадратних метрів. Серед такого простору нізащо не захочеться сидіти склавши руки! Мистецтво й не сидить: працює без вихідних, набуває щоразу цікавіших форм, копирсається в архівах у пошуку того, чого досі не бачив ніхто з українців, і радо запрошує оцінити зроблене.

      Воно любить послухати сучасну академічну музику в товаристві своїх гостей, показуючи їм експонати виставок, які оновлюються щомісяця. Тут уже побували унікальні полотна з приватних колекцій, картини К. Малевича, М. Бойчука, А. Горської, Д. Бурлюка. Уявляєте, відомі експонати прибувають із Лондона, Мюнхена, Нью-Йорка, Сан-Франциско і навіть Токіо, щоб відвідати Мистецький Арсенал!

      Не подумайте, що сюди варто приходити тільки заради картин. “Мистецький Арсенал” – це і затишний кінозал, де зустрінеш рідкісні художні та документальні фільми, і яскрава фотогалерея, що знайомить з епізодами життя українських митців, і платформа для перформансів. А також комплекс регулярно влаштовує цікаві майстер-класи та освітні програми для дітей і дорослих. Повірте, йому є чим поділитися.

      У мистецтва – унікальний досвід, тому воно щозими зігріває цілі родини ярмарком “Різдвяний Арсенал” і робить кожну весну яскравішою завдяки фестивалю “Книжковий Арсенал”. Звідти просто не виходить повертатися без книжкових новинок, сонячних хендмейдівських виробів, повних жмень нових вражень і нетерплячого очікування наступного заходу.

      Можливо, ви знаєте, як “Мистецькому Арсеналові” вдається усюди встигати? Мабуть, зовсім не відпочиває, бо разом зі своїми сусідами (Києво-Печерською лаврою та іншими старовинними храмами) вирішив створити справжній історико-культурний квартал у центрі Києва. Чудова ідея, правда?