Острів Березань

      Важко повірити в такий гігантський культурний історичний спадок на крихітному уламку землі, за кілька кілометрів від найближчих поселень. Тут по собі лишали артефакти різні поселенці протягом тисячоліть: від стародавніх племен до українських козаків і учасників Другої світової. Клаптик суходолу довжиною лише в якихось там 800 метрів містить неабиякий історичний спадок.

      Березань за всю історію не був самотній чи безлюдний біля українського берега, на порозі Дніпровсько-Бузького лиману. В усі часи тут набиралось немало охочих погостювати і стати поселенням на кілька поколінь. Експедиції давньогрецьких колоністів та інших племен обживали цей клаптик землі і лишили нам чимало унікальних культурних слідів.
       До слова, варто зазначити про походження цього острівного утворення – колись тут був півострів. Коли саме течія розмила перешийок, наразі вчені сказати не готові.

      Перші люди осіли тут іще задовго до нашої ери. За таких помірних розмірів – менше ніж 26 гектарів, клаптик землі у двох кілометрах від найближчого берега не міг вмістити на собі еллінський повноцінний поліс. І все ж у 7-му ст. до н. е. тут утворилось давньогрецьке поселення саме з еллінських колоністів. По собі вони тут залишили спадок туристам і археологам майбутніх поколінь – рештки житла у вигляді напівземлянок і повноцінних будинків із каменя. Більше того, розкопано багато посуду і монет, передусім саме ці знахідки допомогли встановити походження поселенців.

      Приблизний перелік усіх завойовників і «господарів» острова можна звести до такого списку:
       - Воїнам-мореплавцям Київської Русі тут була хороша нагода облаштувати місце для ремонту суден по завершенню довготривалих походів, цим же шляхом вони ходили і на Візантійські землі. Константинополь зазнавав нещадних атак від русинів і саме звідси вони вирушали.

      - Козакам Березань так само допоміг у морських походах на османів під проводом Сагайдачного та інших провідників. Острів нашим воїнам був за опорний пункт. Із нього вони вирушали у виснажливі походи і сюдою ж вони поверталися додому. На той час тут уже набиралось багато готових споруд від попередніх господарів.
       - В істотно пізніші часи, уже на заході російської імперії, тут було імперське місце для страт.

      Тепер Березань так само не потерпає від самотності і приймає у себе званих гостей. Передусім, туристи й археологи навідують острів літньої пори із постійним проведенням екскурсій і розкопок. Радше восени і взимку сюди ступає нога місцевих рибалок. Їм острів теж неабияк прислужився як в минулому, так і за наших часів.

      Уся архітектура острова Березань переважно зводиться до споруд у вигляді напівземлянок, утім, не варто виймати з пам’яті звичне уявлення про земляні побудови як про атрибути культурної і майнової бідності. Мова йде про великі і грандіозні об’єкти. Переважно усі поселенці і колоністи цього закутка врізалися своїми спорудами в ландшафт. У пагорбах можна простежити масивні фасади будівель минулих часів.