• Повернутися
  • Увійти
  • Регістрация

Заповідник Херсонес Таврійський

Спадщина віком дві тисячі років
Тимчасово окупована територія
       Західний берег південного Криму прикрашений древнім еллінським поселенням - це Херсонес Таврійський. 422–421 рр. до н. е., за версією більшості істориків, найімовірніша дата заснування міста-держави на чорноморському березі окупованої сьогодні частини України. Пізніше йому судилося бути політичним, ремісничим і торгівельним осередком далеко від Греції і під багатьма стягами. Юридично територія Херсонесу є ДІКЗ України.

Клаптик античного світу

©Andrew_Butko/commons.wikimedia.org
       Назва пам’ятки, найвирогідніше, походить від войовничих Таврів – місцевого гірського племені часів заснування полісу грецькими колоністами. Чимало військових конфліктів мав Херсонес із скіфами і таврами. Слово Херсонес із давньогрецькою означає просто... “півострів”. Древні слов’яни називали місто "Корсунь", а в часи середньовіччя місцина називалася "Херсон". Руїни Херсонесу відносять до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Догори
© hranom Ievgen/panoramio.com
      Спостерігаючи античні руїни і рештки Херсонеських вулиць, можна спробувати уявити, як тут ходили, чим жили люди сотні років тому. Експонатів під відкритим небом цілком набралося б для створення першого в Україні археологічного парку. Експозиції під відкритим небом із набутків археології, прямо на місці їх історичного розташування, уже тішать очі туристів у багатьох куточках світу. Важко добрати більш гідне місце для створення такого парку, ніж розкопаний античний поліс віком у понад 2 тис. років.
Догори
© PanchenkovA/commons.wikimedia.org
      Прогулятись вигадливим лабіринтом із колишніх античних вулиць Херсонесу, вдихнути солоний запах Чорного моря, насолодитись мариністичним краєвидом – чудова ідея для релаксу. І фотокамеру просто не сила випустити з рук навіть на кілька хвилин! На всі боки видніється розкішний древньогрецький спадок античної цивілізації на фоні безмежного моря. Колись, після окупації, тут відродиться несамовитий туристичний потік і пам’ятка прийме не одну тисячу гостей з усього світу.
Догори

Базиліка - майстерність предків

© Burliai/commons.wikimedia.org
      Найбільшим скарбом і символом заповідника “Херсонес Таврійський” є базиліка. Робота археологів у 1930 році увінчалася успіхом – під час розкопок античного міста було знайдено ряди колон з біло-блакитного прокенського мармуру, прикрашених вигадливими різьбленими капітелями. Справжньою нагородою за кропітку працю стало виявлення фундаменту храму – базиліки.
Догори
© Sergey Nikitin/panoramio.com
      Результати цих розкопок запевняють, що наші предки були майстерними архітекторами і будівельниками! Уявіть, тринавовий храм, а таку технологію використовують досі, розмежовували шість пар колон. За традицією, яка знову ж таки збереглася до нашого часу, центральна частина культової споруди була вищою за інші і завершувалася півкруглою апсидою. Підлога центральної нави викладалася із мармуру, бічні – викладали мозаїкою. Споруджені із тесаних вапнякових блоків стіни були розписані фресками із зображенням птахів і геометричного орнаменту.
Догори
Photo from wikipedia.org
      Пощастило археологу Г. Крузе, який керував розкопками, віднайти не тільки базиліку, а і її трьох посестер. Є версія, що саме в одній з них, базиліці Крузе, відбулося хрещення князя Володимира Великого. Недарма собор, в фундамент якого вбудовано її рештки названо собором Святого Володимира (1892 рік).
Догори

Колоністи родом з Еллади

© Slavikus/commons.wikimedia.org
      За хибним переконанням багатьох пересічних, Херсонес не мав поблизу жодних сусідніх поселень. Та всякий тогочасний поліс давніх греків розвивався і існував, не в останню чергу, з ресурсів довколишніх селянських поселень. Хора – так зветься сільська округа довкола міських стін. Саме хора була годівницею міста Херсонес і його мешканців - і годувала і збагачувала. Археологи сьогодні, навіть, готові посперечатись про домінуюче значення: де ж набереться більше цінних артефактів – у самому Херсонесі, чи на землях його хори?
Догори
© Babenko_Natalia/commons.wikimedia.org
      Вона розвивалась і набиралась культурним розмахом не менш активно за сам Херсонес. Тут ще до недавнього часу фахівці влаштовували багато перспективних розкопок, і хора довкола руїн полісу іще розкриє чимало таємниць.
      Херсонес із його блиском на перетині морських і суходільних торговельних шляхів, безперечно був важливим у світі політичним, торгівельним, ремісничим і релігійним набутком. Такий ласий шматок безперечно мали за мету здобути дійсно велика кількість разних загарбників. Захист поселення і військова доблесть його мешканців часто зводились до відкупів від нападників або до впливу могутніх заступників. Звісно, заступники не оминали можливості включити дохідне місто до своїх земель.
Догори
© Babenko_Natalia/commons.wikimedia.org Writer: Vitaliy Mytsenko

      Колонія греків істотно пережила в історії величну цивілізацію своїх засновників. Після заходу еллінської могутності, місто Херсонес Таврійський просило заступництво Риму, було завойоване Володимиром Великим, пізніше литовським князем Ольгердом, його наступником Вітовтом і врешті спалене темником Золотої Орди у 1399 році. Розвиток конкурентів - торгівельних колоній Генуї, адже Херсонес передусім торговельний центр, не сприяв відбудуванню міста. Розграбований і спалений десятки разів Херсонес Таврйський залишається незвичайною, важливою і особливою пам’яткою. Тепер, вже наш обов’язок боронити пам’ятку від варварів і руйнівного часу.

Координати

Крим
м. Севастополь
Древня вул., 1
Тимчасово окупована
територія