Київський зоопарк

      Що робити потягу в зоопарку? Не сумнівайтеся, справ у нього вистачає. Возить гостей зеленими доріжками, проводить змістовні екскурсії. А, ще потрібно поговорити з жителями кожного вольєра, запитати, як почуваються немовлята і що снилося стареньким. Спробуй усе встигнути! Ще 1909 року, коли зоопарк тільки з’явився, тварин було 398, а зараз їх більше 3 тисяч!

      Потяг не дивується, що тоді зоопарк розміщувався на території Ботанічного саду ім. О. В. Фоміна. Тепер тваринам точно не вистачило б там місця, бо площа, яку вони займають – близько 35 га. Просторо, правда? Потяг радіє, що тварин так багато, бо 1949 року на їхню честь навіть назвали вулицю. «Зоологічна» звучить яскраво, згодні?

      Також потяг радий, що зоопаркові щастило на меценатів, бо невідомо, як би жили тварини без допомоги підприємця О. Терещенка, царя Миколи ІІ, графині Броцької. Зате потяг завжди від’їжджає подалі, коли чує розповіді про Першу та Другу світові війни, адже більшість тварин тоді загинули. Потяг вражений сміливістю працівників зоопарку, які вже у квітні 1944 року відновили його роботу.

      Якби не їхній ентузіазм, то в 70-х – 80-х роках у зоопарку не з’явилися б акватераріум та «Острів звірів». А ще потяг захоплений роботою вчених, що проводять наукові дослідження та займаються просвітницькою роботою. Без цього життя родини тварин було б складнішим, правда?

      Зізнавайтеся, ви не дуже любите вставати рано-вранці. А потяг любить, бо його будить спів гібонів Патріка і Ваустіча. Прокинувшись, потяг поспішає на лицарські бої котячих лемурів. Замість списів у них – довгі смугасті хвости. Та куди цим хвостам до 70-сантиметрового хвоста рудого лангура Барбариса?

      42-річний горила Тоні залюбки дивиться телевізор, а 3 вишукані левиці борються за увагу лева Геркулеса. Узимку старенькі японські макаки Шампіньйон і Ярик стають дітьми і грають у сніжки. Весело, погодьтеся.

      Потяг побоюється змій, але майже 3-метрові парагвайські анаконди тут на диво привітні, як і 6-річні імператорські скорпіони, які обіцяють потягу, що доростуть до 20 метрів. Потяг любить послухати суперечки птахів-носорогів Джеррі і Джорика. Зате 70-сентиметрові червонохвості соми завжди мовчать, але не забувають помахати потягу довгими вусами. На цьому маршрут не закінчується, потягу ще багато до кого треба встигнути.

      Тільки уявіть, кожен день у зоопарку святковий, адже його жителі завжди щасливі та активні, щоразу придумують щось нове. Усе це – завдяки смачній їжі, просторим вольєрам, щедрій зелені та гостям, які часто приходять поспілкуватися з тваринами. До речі, Київський зоопарк потурбувався, аби це могли робити і люди з вадами зору. Щоб спілкуватися було веселіше, потяг допомагає працівникам зоопарку влаштовувати яскраві святкування – День слона, тигрові іменини, Тиждень кавунових відкриттів та багато інших.