Музей авіації в Києві

      Думаєте, тільки земля прагне наблизитися до неба? Небо теж мріє бути поруч із нею. Полежати на травичці, понюхати квіти. Щоб потрапити на землю, найсміливіші шматки неба сідають на крила літаків. Найбільше щастить небу, яке потрапляє в київський музей авіації. Чому? Тому що там збираються найвідоміші літаки і вертольоти ХХ століття та наших днів.

      Зараз їх уже більше 70, хоча в час появи музею було тільки 30. Ви знали, що небо не пропускає святкування жодного Дня авіації? Тому воно дуже зраділо, коли дізналося, що музей народився 30 вересня 2003 року, майже перед 100-річчям світової авіації і 80-річчям української.

      Музей зовсім юний, правда? Але це не заважає йому бути шостим за величиною у світі та другим серед авіаційних музеїв пострадянських країн. Небо давно знає, що музей – дуже амбіційний, адже на його 20-гектаровій території живуть не тільки пасажирські судна, а й винищувачі, ракетоносці, навчально-тренувальні літаки. Потужна армія, правда? Небо завжди почувається захищеним поруч із нею.

      Ходячи між експонатами музею авіації, небо не встигає перевести подих. Воно пам’ятає, що ці повітряні судна дивували своїми витівками навіть гордовите сонце. Наприклад, пасажирський літак Ан-2 з’явився 1947 року, але не минуло й 20-ліття, як встиг перевезти 100 мільйонів людей. А Мі-14, народившись 1967 року, змусив небо аплодувати, бо воно ніколи не бачило вертольотів-амфібій, та ще й таких спритних.

      Небо здивовано дивилося, як МІ-14 у пошуку підводних човнів сідає навіть на воду і палуби кораблів. 1972 року у вертольота-амфібії з’явився друг – корабельний штурмовик Як-38, який підкорив небо тим, що міг сідати і злітати вертикально.

      Коли небом пролітає Іл-76, воно довго не може отямитися: швидкість цього військово-транспортного літака – 800 км/год. Уже познайомившись із ним у музеї авіації, небо дізналося, що літак так поспішає, бо везе військових у найгарячіші точки світу. Але найбільшим відкриттям для неба стали скромні автомобілі, які ніколи не літали, але без них повітряні судна не жили б повноцінно. Вітрова машина Кра3-225 рятує аеропорти від вітру і снігу, а УПГ-300 перевіряє гідросистеми літаків і вертольотів. Раніше небо й не знало про існування цих машин.

      Думаєте, небо цілими днями розмовляє з літаками? Помиляєтеся, музей авіації живе не лише колекцією повітряних суден. Він часто влаштовує казкові родинні свята, на яких можна не лише повеселитися в товаристві літаків і вертольотів, а й познайомитися з авіаконструкторами, механіками і навіть льотчиками, по-справжньому подружитися з авіацією та ще й стати пілотом справжнього літака. Це – «РетроАвтоФест», «Самальот_fest» та інші фестивалі. Звичайно, небо бере в них найактивнішу участь.