Майдан Незалежності

      Майдан Незалежності згадує своє дитинство з легкою іронічною посмішкою. Зараз ви зрозумієте, чому. До Х ст. тут жило розкішне болото. Йому перешкодив Ярослав Мудрий, який прикрасив територію оборонними валами. Найбільше місцині подобалася грізна Лядська брама. 1240 року вона боролася з військами хана Батия, але впала під їхнім натиском. Зате у ХVІІІ ст. на її місці з’явилися тридцятиметрові Печерські ворота, що стали жертвою реконструкції 1833 року.

      Попри неприємні втрати, місцина жартувала з торговцями, спостерігала за витівками циркачів, які любили тут виступати. Але нахабне болото знову повернулося. Воно називало себе Козиним, бо територія була улюбленим місцем для прогулянок кіз. Місцина, яка тоді мала назву Хрещатицька площа, сміливо витісняла непроханого гостя дерев’яними будівлями. Переможного удару болоту завдала перша цегляна споруда – будинок Дворянського зібрання, що з’явився тут 1851 року. Хто не погодиться з тим, що в Майдану було насичене дитинство?

      Юність Майдану теж не жаліла активних подій. 1876 рік приніс площі нову назву – Думська, адже сюди завітала будівля Міської думи. Події ХХ. ст. запрошували на територію Майдану найрізноманітніших постатей. У 1911 – 1917 роках тут жив пам’ятник П. Столипіну. Майже 10 років місциною милувався гіпсовий торс К. Маркса. Чимало часу на цій території провів гранітний монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції.

      Місцині довелося приміряти і кілька різних назв: вона носила імена М. Калініна, 19 вересня та Жовтневої революції.
      Майдан досить скептично ставився до архітектурних та словесних змін, але гостинно приймав фонтани, які щиро полюбили його територію. 1909 року територія зав’язала з унікальним чавунним фонтаном міцну дружбу. Вона тривала аж до 1981 року, уявляєте? А фонтан Дружби народів обсипав місцину тисячею струменів.

      Подорослішавши, Майдан помітив, що до нього стікаються аж 8 вулиць. Та хіба тільки вулиць? Саме тут 1990 року голодували студенти і створили Революцію на граніті, а 2004 року місце квітнуло кольором Помаранчевої революції. Усі тоді вирішили, що Україна починається саме тут. Численні мітинги подарували території ім’я Майдан Незалежності. Ця назва найбільше їй личить, хіба ні?

      2001 року сюди прийшли по-справжньому українські жителі: 6 щедрих на струмені фонтанів, 20-тонний і 61-метровий монумент Незалежності скульптора А. Куща. До речі, митець подарував Майдану і скульптуру архистратига Михаїла, яка охороняє Київ, примостившись на відновлених Лядських воротах.

      А 2013-2014 рр. на Майдан вели всі дороги: в серці України жила Революція Гідності. Місцина давала прихисток багатомільйонним людським потокам і бентежному запахові шин, гарячим закликам і глибокому патріотизму, які кипіли на пекучому морозі. Майдан підліковував революціонерів гарячим чаєм, відбивав атаки «беркутівців» і сміливо йшов у наступ. 18-21 лютого 2014 року він тримав за руку кожного, хто відходив до рядів «Небесної сотні», а разом зі шматками бруківки, яку герої кидали в нападників, віддавав свою душу.