• Повернутися
  • Увійти
  • Регістрация

Хрещатик

Вулиця, без якої не обійтися
      Можете на кілька секунд уявити, що з Києва зник Хрещатик? За таких умов місто жило б не найкраще, адже Хрещатик – місток між Європейською та Бессарабською площами і Майданом Незалежності. Та й чого варта столиця без головної вулиці?

Незамінна долина

© Nick Grapsy/commons.wikimedia.org
      За часів Київської Русі місто теж не могло обійтися без Хрещатика. Жодна територія не вміла так добре з’єднувати Поділ, Верхній Київ і Печерськ, який тоді був селищем і не претендував на звання частини міста. А також де, як не в цій долині, щедро прикрашеній лісом, кияни могли влаштовувати полювання? Уже ніхто не відповість, що дало цьому місцю ім’я Хрещатик: нитки долин, якими воно було перехрещене, чи хрещення киян, що відбувалося поблизу.
Догори
© Alina Vozna/commons.wikimedia.org
      Хто б міг подумати, що долина перетвориться на вулицю завдяки місту Дубно? 1797 року воно подарувало місцині свій ярмарок. З’явившись на Хрещатику, базарні ятки показали приклад будинкам, і першим, кому пощастило тут поселитися, був палац поміщика О. Головинського, а за ним, мало не побившись, зайняли свої місця ще понад 100 споруд.
Догори

Як живеться на Хрещатику

© AndriiDydiuk/commons.wikimedia.org
      Звісно, вас не здивує те, що кожна київська будівля мріяла народитися на Хрещатику і вважала себе гідною головної вулиці. Звісно, щастило далеко не всім. 1876 року тут побудували Міську думу, яка зайняла ще й шматочок теперішнього Майдану Незалежності. Крамниці на першому поверсі будівлі щороку дарували міській скарбниці 30 тисяч рублів, підтверджуючи важливість свого розміщення на Хрещатику. А пункт лікарських чергувань працював тут цілодобово. У Російській імперії такого більше не було, уявляєте?
Догори
Photo from commons.wikimedia.org
      Ви пам’ятаєте, що ярмарок допоміг Хрещатику стати вулицею? 1882 року тут, мов знак вдячності, був побудований будинок купецького зібрання. А 1912 року Хрещатик торкався неба завдяки майже 70-метровому «хмарочосові» – 12-поверховій будівлі. Вона була першою в Російській імперії, хіба ви сумнівалися в цьому? До речі, електричний трамвай, який наприкінці ХІХ ст. почав їздити Хрещатиком, теж був першим у царській Росії.
Догори
© md-ukraine.com
      Ви помітили, що Хрещатик випереджав багатьох? Уже 1872 року вода потрапляла до квартир його жителів через труби. Невдовзі будинки вулиці мали ще й телефонний зв’язок. А вечори Хрещатика були оздоблені світлом електричних ліхтарів, які працювали аж до півночі.
Догори
© Ungváry Krisztián/commons.wikimedia.org
      Радянська влада принесла Хрещатику втрату майже всіх його улюблених будівель – знищила їх під час Другої світової війни. Зате, попрощавшись із німецькою окупацією, відбудовувати вулицю взялися чи не всі мешканці Києва.
Догори
© Lana Muse/facebook.com
      Відомі архітектори кілька років боролися за право проектувати новий вигляд Хрещатика. Пощастило А. Добровольському. 1955 року вулиця стала 1,3-кілометровою і значно ширшою, ніж раніше, вражала квітучими свічками чарівних каштанів. Ви знали, що завдяки Хрещатику Київ зробив каштани своїм символом?
Догори

Місце активності

© Petro Poroshenko/flickr.com
      Зараз стільки людей люблять гуляти Хрещатиком, що на вихідних вулиця проганяє автомобілі, аби відвідувачі вільно ходили нею. Дні незалежності України наповнюють Хрещатик військовими парадами і яскравими маршами вишиванок. Фестивалі та велопробіги не бачать ідеальнішого, ніж на цій вулиці, місця для себе.
Догори
© Mykola Lesik/facebook.com
      Революція Гідності теж не могла обійтися без Хрещатика, який чи не першим кинувся будувати барикади. Тут знаходили надійний притулок людські потоки, намети і національна символіка, спалахували мільйони переможних ліхтариків і струменів вогонь лютневих подій 2014 року.
Догори
Writer: © Natalia Mandrytska

      На Хрещатику об’єднуються площі Києва, найщиріші бажання і яскраві та незабутні події. Це – вулиця, яку неможливо замінити нічим.

Координати

м. Київ