Палац Кирила Розумовського

    Протягом 1799 – 1803 рр., поки будували споруду, вона навіть не здогадувалася, хто в ній житиме. Якось запитала про це в будівельників, а ті здивовано відповіли: «Ти що, справді не знаєш? Кирило Розумовський, останній український гетьман». Тоді будівля зрозуміла, чому її проектуванням займався талановитий шотландець Чарльз Камерон. Архітектор вирішив зробити палац триповерховим, прикрасити його лоджією, балконом і доповнити флігелями з елементами унікального для України палладіанства.

    Спочатку споруда ніяк не могла порахувати своїх кімнат і тільки згодом виявила, що їх аж 55! А коли палац познайомився з навколишнім пейзажем, на мить затамував подих: чарівна річка Сейм, обрамлена лісами, неабияк його вразила.
     Палац знав, що гетьман от-от поселиться тут і рахував хвилини до цієї події. Але 1803 р. приніс невтішну новину – Кирило Розумовський помер. Уявляєте глибину розчарування шедевра?

    Ви не повірите, але палац завжди відчував, що господар колись повернеться до нього, тому твердо вирішив чекати. Думаєте, це було легко? Сини останнього гетьмана дуже засмутили споруду, адже зовсім не цікавилися нею. Зате невдовзі в палаці поселилися військові. Вони одразу не сподобалися будівлі, а згодом чомусь вирішили, що в неї можна стріляти. Неприємно, згодні? 1824 р. до палацу нахабно увірвалася пожежа і вбила всі його інтер’єри.

    Зате на початку ХХ ст. на споруду чекав надзвичайний сюрприз: до неї навідався правнук останнього гетьмана Каміл Розумовський і навіть пообіцяв, що створить у палаці Музей народного мистецтва. Олександр Білгурд зробив проект відбудови будівлі, почалися відновлювальні роботи. Здогадуєтеся, хто став їм на заваді? Так, Перша світова війна. Не встиг палац від неї оговтатися, як 1923 р. нова пожежа забрала його улюблені флігелі.

    Тільки уявіть, будівлі довелося чекати ще майже сто років, поки щось змінилося. На початку XXI ст. тодішній президент В. Ющенко разом з українськими меценатами сприяли відновленню палацу. З 2009 р з настінних портретів шедевром милується його господар і тисячі туристів. Палац безсумнівно є найвишуканішою і "дорогою" туристичною пам'яткою НІКЗ «Гетьманська столиця», а можливо, і всієї Чернігівщини.

    Під час реставрації палац подбав про справжню розкіш для свого господаря. Гетьманський зал, який виконує часом функцію конференц-залу для перших осіб держави, розкинувся аж на 81 кв.м. Його стіни висотою 8,5 м пишаються величезними дзеркалами і гетьманською символікою. Вони невтомно тримають стелю, з якої вниз дивляться Афіна Паллада і чарівні люстри, створені за зразком люстр з Павловського палацу. Але їм все одно далеко до люстр з великої їдальні: кожна з них важить близько 500 кг, уявляєте?

    До речі, їдальня гордо називає себе античною, адже на її стелі живуть персонажі давньогрецьких міфів. Вони дивляться на стіл італійської роботи і бронзові канделябри посередині їдальні, шкодуючи, що тут ніколи не вечеряли галасливі гості. А в кабінеті гетьмана автентичний стіл XVIII ст. з письмовим приладдям і сільська свитка (звідки вона в шикарному палаці?! Кирило Григорович приїжджаючи до свого палацу, ходив у звичайному сільському одязі, не забуваючи свого коріння), кинута на гостьовий диванчик, все таки створюють враження ніби господар просто вийшов на хвилинку...