Резиденція митрополитів Буковини і Далмації

      Мало хто не змінює житло протягом такого тривалого часу, та мудрість мешкає у цій споруді з днів її побудови – 1882 року. Мудрість не сиділа б на одному місці, якби не єпископ Євген Гакман і архітектор Йосиф Главка. Перший переконав австрійського цісаря, що Буковині потрібна резиденція митрополитів, а другий залишив свої справи в Чехії і спроектував комплекс яскравих сестер – Головну, Монастирську і Семінарську будівлі, компанію яким склав поважний Митрополичий корпус.

      Споруди одягли еклектику та чарівні прикраси в романському і візантійському стилях, а капелюшки-покрівлі вкрили яскравими буковинськими орнаментами і зірками Давида – на знак вдячності єврейській общині Чернівців за грошову допомогу в будівництві корпусу.

      Що б ви зробили, побачивши таке чарівне житло? Звісно, забули би про всі попередні плани і поселилися там. Мудрість вчинила так само. Окрім неї, в унікальних спорудах пощастило жити дяківській школі, фабриці свічок та, звісно, талановитому Чернівецькому університетові, який мешкає тут і досі. Мабуть, їм усім по-доброму заздрили члени журі Всесвітньої виставки в Парижі, бо надзвичайно високо оцінили комплекс.

      У вільний час мудрість любить мріяти у величній Червоній залі резиденції та гладити китайський шовк її стін, розгадує таємниці орнаментів на дерев’яній стелі. Ви знали, що мудрість – неабияка красуня? Вона милується собою, заглядаючи у старовинні венеціанські дзеркала. Уявляєте, вони вкриті аж п’ятьма шарами срібла! Іноді мудрість заходить у Мармурову залу, щоб послухати історії мармурових стін і колон. Тут вона згадує минуле та сумує за величезною бібліотекою, яку нахабно привласнила пожежа 1944 року.

      Коридори університету – справжній лабіринт, де розсипана мармурова мозаїка. Мабуть, тому мудрості так подобається блукати ними, правда? Але вона не засиджується у спорудах, бо любить зелень, якої багато в дендропарку, що ніжно обіймає резиденцію. Університетський парк – це 5 гектарів зі скульптурами, гірками, фонтанами і навіть басейнами, але мудрість найчастіше розмовляє з ялиною – ровесницею дендропарку.

       Не забуває поділитися новинами і з пам’ятником Йосифу Главці, що стереже вхід у парк. Також мудрість заходить до храму Трьох Святителів, де живе спокій разом із церковним співом та унікальними темперними розписами австрійця Карла Йобста.

      Не думайте, що вільного часу в мудрості багато. Потрібно подбати, щоб у корпусі все було до ладу, а це – не так легко, як можна уявити. До речі, резиденція стала одним із семи чудес України саме завдяки мудрості. Ще треба поговорити зі жвавими студентами, подискутувати з наукою, яка завжди розповість щось цікаве, організувати чимало конференцій і гуртків, бо життя в університеті – не з тих, хто звик зупинятися.