• Повернутися
  • Увійти
  • Реєстрація

Фортеця Святої Єлисавети

Фортеця без веж і стін
      Не всім фортецям судилося бути з каменю і берегти сьогодні в собі рани від гарматних ядер на втіху допитливим туристам у високих стінах. Бувають і земляні рукотворні вали у неприступних пагорбах. Із часом вони поростають бур’яном і дають себе упізнати хіба із повітря за формою шестикутної зірки.
Портрет імператриці Єлизавети Петрівни, 1760 рік Photo from wikipedia.org
      Саме такої форми фортеця мусила відбивати напади кримських татар і турків у виснажливих страшних осадах тодішніх південних кордонів імперії.
      Фортецю святої Єлисавети назвали іменем церковної заступниці імператриці з її ж волі. Із трону Єлизавета Петрівна бачила потребу сильної твердині у цих краях, для захисту від південних сусідів. Фортецю зводили у 1752 році із паралельним утворенням нової адміністративної одиниці у складі імперії. Пізніше тут придушували гайдамацький опір через суди над його героями.
      Неподалік від річки Інгул місцеві жителі із глини випікали цеглу, з неї будували каркас і вже тоді згори земляний насип утворив довгий вал у формі шестикутної зірки.
Догори

Воїнський спадок

Графічний план фортеці святої Єлисавети у Кропивницькому Photo from wikimapia.org
      Затишне місто Кропивницький, так далеко від східних кордонів України, сьогодні уже не чує грому війни і тішиться мирним небом над собою в степах. І користі з оборонних валів тепер тільки дві, на пагорбах колишньої фортеці проводять пікніки. А там, де колись шикувались імперські війська, тепер ушановують пам’ять про загиблих воїнів різних часів.
Догори
Парк біля фортеці святої Єлисавети у Кропивницькому Photo from panoramio.com
      Поховання бійців Другої Світової тепер тут не єдині – нажаль, на валах сьогодні додалась алея із ушанування місцевих полеглих героїв АТО.
       І все ж, гостям міста є нагода вийти на рукотворний земляний вал понад 200-річної давнини і оцінити, як важко нападникам мусило бути за штурму.
Догори

Фортеця одної битви

Вали фортеці святої Єлисавети у Кропивницькому © Andrew Domaranskyy/panoramio.com
      Хіба за одну битву можна набратися пошани і слави у віках? До тепер багато хто не визнає Єлисаветинську фортецю як бойову одиницю, і приписують їй виключно мирне застосування в історії. Начебто, жодного разу так за призначенням і не застосували тих земляних валів і гармати простояли без жодного залпу.
Догори
Аерознімок фортеці святої Єлисавети у Кропивницькому Photo from wikimapia.org
      А битва таки була і була вона єдина – фортеці одного разу таки судилося перенести на собі осаду від тих самих турків і татарів. Оборонці успішно відбивались до підходу підмоги, власне нападників іще на підступах зустріли фортечними гарматами, не підпускаючи турків під самий вал. Ворожий воєвода татарського походження Крим Гірей на чолі своїх 70 тис. солдат просто не наважився на штурм під дощем із картечі і куль.
Догори
Доріжка між валами фортеці святої Єлисавети у Кропивницькому © Vitaly Nedeljko/panoramio.com
      Містяни Кропивницького і сьогодні можуть примірити на себе роль нападників на будь-якому із крутих валів.
       Власне, кримський татарин Крим Гірей на чолі війська був правий у рішенні відступити. Певний час він просто не знімав облогу і тоді забрався з поразкою українськими степами. Дорогою татари підсолодили свою невдачу погромом і грабунком поселень, татари втішились і живим товаром з довколишніх селищ.
       Відтоді фортеця на довгий час позначила тут неприступну точку на мапі для ворогів і більше не знала нападів.
Догори

Спадок фортеці

Гармати на Фортечних Валах фортеці святої Єлисавети у Кропивницькому © Vitaly Nedeljko/panoramio.com
      Єлиcаветинську фортецю озброїли свого часу корабельними бойовими гарматами із великою дальністю враження – дві з них після понад двох століть лишаються і до тепер на варті укріплень. Обабіч автомобільної дороги вони лишаються постаментом на згадку містянам про ті часи.
       На підніжжі одного з валів із зовнішнього боку міститься хрест на вшанування жертвам часів голодомору. Щорічні заходи під ним сьогодні збирають сотні людей. Іще одна цінність прямо на території фортеці – 268 років від побудови оборонних споруд уберегли діючу стару лікарня на місці колишніх споруд госпіталю для поранених. По суті, це діюча історична пам’ятка із тих самих будинків.
Догори
Writer: © Vitaliy Mytsenko

      Пізніше тут із місцевих людей утворилось тихе цивільне місто із автентичним побутом і культурним набутком. Назву його кілька разів мінятимуть, і скоро військова цитадель виховала у тому цивільному затишку батьків українського театру. Драматург Марко Лукич Кропивницький дав останню назву місту.

Координати

Кіровоградська обл.
м. Кропивницький
вул. Ушакова, 1