Що колекціонує вулиця Кобилянської в Чернівцях?

      Що робити, якщо ти – австрієць, що живе в чужій країні? Звісно, створити вулицю, яка нагадає рідні місця. 1876 року австрійці, які мешкали в Чернівцях, зробили так само – почали будувати вишукані споруди та брукувати шлях уздовж них. Це дало життя вулиці-колекціонеру, яку згодом прикрасило ім’я Ольги Кобилянської.

      Не дивуйтеся, але вулиця Кобилянської – примхлива панночка: від народження не любить звуку автомобілів, тому приймає в гості винятково пішоходів та захоплено колекціонує їхні сліди. Не просто сліди, а чисті сліди. Мабуть, тому перша її назва – Панська, погоджуєтеся?

      Ви знали, що колись вулиця щоранку влаштовувала грандіозне купання – ретельно вмивалася теплою водою з милом за допомогою двірників. Які ваші улюблені парфуми? Вулиці Кобилянській подобалися парфуми з ароматом троянди, тому її часто підмітали трояндовими букетами. Сліди чистого взуття, відбитки мила і троянд – яка ще вулиця може похвалитися такою колекцією?

      Не думайте, що вулиця Кобилянської – просто вибаглива леді. Вона – ще й дуже освічена. На межі ХІХ – ХХ ст. думки вулиці про філософію, культуру і мистецтво з’їжджалася послухати чи не вся західноукраїнська еліта. Для цього 1898 року навіть з’явилася чарівна кав’ярня “Габсбург” у сукні в бароковому стилі з брошкою-мушлею та сережках у формі амурів. Запальні розмови інтелігентів втрачають весь шарм без кави, тому вулиця Кобилянської щедро пригощала друзів ароматним напоєм, який чудово вміла готувати.
      Як ви гадаєте, де Леся Українка вперше скуштувала каву? Звичайно, в гостях у вулиці-аристократки, куди її привела Ольга Кобилянська. Зараз на місці “Габсбургу” – Національний банк України, працівників якого бадьорить запах кави, що долинає з минулого.

      Ви вирішили, що вулиця Кобилянської збирає лише дотики, розмови й аромати? Помиляєтеся, вона має ще й колекцію унікальних будівель. Тільки погляньте на Кафедральний собор Святого Духа! Уявляєте, його будували цілих півстоліття! Іноді здається, що 46-метровий купол собору тримає небо. А тутешній краєзнавчий музей – чи не найстаріший зі своїх українських братів, бо народжений 1863 р.

      До речі, у ньому мешкає Острозька Біблія Івана Федорова разом із 90 тисячами інших реліквій.
      Німецький Народний дім особисто знайомий з Іваном Франком та ще й може пишатися тим, що видав першу книжку Марка Черемшини. Яскравих будівель на вулиці аж 50! Про таку колекцію споруд можна тільки мріяти, правда?

      Вулиця Кобилянської любить своїх пішоходів, сліди яких поповнюють її колекцію, тому пропонує їм відчути себе аристократами й зараз – варто тільки всістися в чарівну залізну карету, подаровану місту ковалями. Вулиця – справжній поліглот: на її тротуарах – переклади слова “Чернівці” різними мовами. Чого ще очікувати від аристократки? Але найбільше вулиця любить квіти, тому щедро прикрашає себе ними.