“Як провести відпустку: 18 легендарних замків і палаців України”

    Щоночі біля більш ніж 800-літнього Острозького замку з’являється Чорна княгиня. Це – Гальшка Острозька, засновниця Острозької академії, найпривабливіша жінка ХVІ ст. і найбагатша спадкоємиця Речі Посполитої. Щоб мати змогу розпоряджатися цим величезним спадком, її тричі змушували виходити заміж мама, рідний дядько Василь Острозький і польський король Сигізмунд ІІ Август. Щоб не втратити цю жінку, найзаможніші чоловіки Східної Європи везли її аж до Чехії, незважаючи на загрозу власному життю, на кілька тижнів перетворили Львів на місце запеклих боїв, 12 років тримали її в ув’язненні. Постать Гальшки, яка так і не стала щасливою, блукає навколо замку, де розпочалася її неймовірна історія.

     Ще більше таємниць княгині та її знаменитих родичів князів Острозьких, які вирішували долю всієї Речі Посполитої, тобі відкриє музей, що вже більше 100 років діє в Мурованій вежі замку – найстаршій кам’яній будівлі Рівненщини. Якщо хочеш побачити ікону темношкірих Матері Божої та Ісуса, зброю зі срібла, перше у світі повне видання Біблії, тобі – сюди. У музеї існують поруч кілька тисячоліть – від посуду, якому майже 6000 років, до ікон ХVІ-ХVІІІ ст. Також радимо зайти у церкву Богоявлення Господнього (ХVІ ст.), де поховані князі Острозькі.

    У давні часи серед вельмож була традиція – дарувати жінкам на знак справжнього кохання замки і парки. Якби не ця традиція, то, можливо, зараз не існувало б одного з 7 чудес України – замку Любарта. Його в ХІV ст. збудував волинський князь Любарт для своєї дружини Агрипіни, дочки князя Андрія, останнього з династії Данила Галицького. Жінка померла, не встигнувши побачити замок. А князь не міг її забути і все життя носив на могилу коханої квіти.

    Атмосфера кохання не зникла з замку і сьогодні. Його вежі та мури – ідеальні декорації для романтичних побачень. Також сюди варто їхати задля яскравих мандрівок у часі: фестивалі в замку Любарта – це лицарські турніри, театралізовані дійства, середньовічні розваги. Особливо радимо побувати на арт-фестивалі «Ніч у Луцькому замку»: завдяки екскурсії древніми підземеллями Луцька це буде одна з найнезабутніших твоїх ночей. Але, відвідавши замок у будь-який інший час, ти отримаєш не менше вражень. Тут є єдиний в Україні музей дзвонів, де найстаршому дзвонові – майже 400 років, колекція будівельних матеріалів, починаючи з ХІІ ст., виставка друкарських верстатів ХV ст., завдяки яким з’явилися перші в Європі книги. Піднімись на дах В’їзної вежі, щоб побачити Луцьк із висоти пташиного польоту. Якщо ти – мисливець за краєвидами, то цей точно займе одне з найкращих місць у твоїй колекції.

    Сонячного дня 1577 р. у Дубенському замку з розмахом готувалися до весілля. Виходила заміж Беата – племінниця найбагатшого в Європі князя Костянтина Острозького. Коли останні приготування були закінчені, замок зненацька оточили турки. Обурена наречена, бажаючи побачити тих, хто заважає проведенню весілля, піднялася на одну з веж і вистрелила з гармати в найбільший намет нападників. Постріл убив турецького головнокомандуючого. Його воїни, перелякавшись, зняли облогу, а весілля Беати все-таки відбулося.

    Відвідавши Дубенський замок, ти зможеш побувати на вежі, з якої пролунав постріл відчайдушної нареченої і яку зараз називають Беаткою. Також прогуляєшся аж двома палацами – князів Острозьких і Любомирських, – де колись зберігали найбільші в Європі багатства і програвали в карти цілі міста, а зараз є кімната кривих дзеркал, відбуваються виставки рідкісних скульптур ХVІІ ст., старовинних монет і зброї. Обов’язково спустися в підземелля замку: кімната тортур, розміщена там, захоплює сильніше, ніж найякісніший фільм жахів. До речі, у замку є 3D-кінотеатр. Таких вражень від фільму, як у більш ніж 500-літній фортифікації, яку не вдалося захопити жодному війську, ти не отримаєш більше ніде. А ще у Дубенському замку можна постріляти з лука, пройтися слідами реальних прототипів героїв знаменитого «Тараса Бульби» і відсвяткувати власне весілля.

    Коли вечоріє, біля Вишнівецького палацу можна побачити силует вершника на коні. Він неспішно їде старовинним парком і розчиняється між деревами. Ніхто не знає, чий привид блукає навколо палацу. Кажуть, що це – славнозвісний засновник Січі Байда Вишневецький, серце якого з’їли турки, щоб бути такими сміливими, як він. Або скандально відомого самозванця Лжедмитрія, який переконав князів Вишневецьких захопити разом із ним Москву і одружився тут зі знатною шляхтянкою Мариною Мнішек. Чи, можливо, один із найвпливовіших князів Речі Посполитої Ярема Вишневецький, який володів майже половиною земель сучасної України, але не знайшов щастя через прокляття матері, що все життя переслідувало його.

    У Вишнівецькому палаці, схожому на знаменитий «Малий Версаль» у Франції, ти не помітиш, як переступиш межу реальності. Незвичайні історії та портрети яскравих постатей, пов’язаних із палацом. Рідкісні ікони, меблі і гардини, виготовлені за традицією ХVІІІ ст. Старовинний англійський парк, у якому з задоволенням гуляли Оноре де Бальзак, Тарас Шевченко, Владислав Городецький та інші відомі особистості. Більш ніж 500-річна церква Вознесіння Господнього та розкішна антична брама палацу. І, звісно, ефектні краєвиди Вишнівця, які не можуть не сподобатися.

    Ми впевнені, що ти чув знамениту історичну пісню «Ой Морозе, Морозенку» про відважного козака, який загинув у битві за Україну. Легендарний Морозенко – шляхтич Станіслав Мрозовицький, який став козаком і викликав справжній жах у польських і турецьких воїнів. Славнозвісний Морозенко героїчно загинув улітку 1649 р., під час Національно-визвольної війни, коли війська Богдана Хмельницького штурмували Збаразький замок і билися проти велетенської польської армії. До речі, події навколо Збаразького замку визначили історію України на багато років наперед: тоді довелося на третину зменшити чисельність козацького війська, зате поляки вперше визнали існування Гетьманщини – Української національної держави.

    Зараз Збаразький замок – це цікавий краєзнавчий музей, де ти захочеш затриматися надовго. Мало де, крім нього, можна побачити стільки старовинної зброї різних періодів: тут – ножі часів енеоліту, середньовічні мечі, зброя ХVІІ – початку ХХ ст. Ти зустрінеш персонажів творів найвідоміших українських письменників, які перетворив на скульптури талановитий майстер В. Лупійчук. Також музей – це барокові скульптури знаменитого Й. Пінзеля, орган незвично великих розмірів, вишивки на рідкісному домотканому полотні і привид князя Юрія Збаразького, учня Галілео Галілея, який збудував Збаразький замок, але так і не встиг тут пожити,бо його отруїли політичні супротивники.

    У Золочівському замку розгорталася найромантичніша історія кохання Речі Посполитої. Її персонажами були найвідоміший польський король Ян ІІІ Собеський і його дружина Марія Казимира. Поки король налагоджував стосунки з козаками, перемагав велетенську турецьку армію в Хотині, звільняв Європу від Османської імперії під Віднем, Марисенька писала йому зворушливі листи з Золочівського замку. Тільки тут вони могли усамітнитися, заховатися від надокучливих пліток шляхти, яка недолюблювала Марію за французьке походження і сміливу поведінку. Тільки тут вони були по-справжньому щасливими.

    Пам’ять про Яна ІІІ Собеського та його дружину у залах замку зберігають королівська скарбниця, меблі ХVІІ-ХІХ ст., трофеї короля, здобуті під час вирішальної для світу битви у Відні, старовинні ікони, картини та килими. У Золочівському замку варті уваги… вбиральні: вони з’явилися тут ще в ХVІІ ст. разом із системою прослуховування розмов. У підземеллях замку ти не побачиш типові для багатьох фортифікацій в’язниці та кімнати тортур, а поринеш в атмосферу Львова ХVІ ст.: побачиш міські ліхтарі, елементи декору будівель і храмів, колони. А поруч із замком розміщений один із подарунків короля його Марисеньці – перший в Україні Китайський палац.

    Час від часу біля майже 400-літнього Підгорецького палацу несподівано з’являється дивно одягнений чоловік і кличе тих, кому вдається його побачити, із собою. Потім він так само несподівано зникає. Це охоронець коштовностей, які створив у своїй підземній алхімічній лабораторії власник палацу Северин Жевуський. Кажуть, у пошуках еліксиру вічної молодості він навіть убив свою на 40 років молодшу дружину, біла постать якої і в наш час ночами блукає навколо палацу.

    Якщо ти не віриш в любов із першого погляду, Підгорецький палац змусить тебе повірити в неї. Навіть не думай їхати сюди без фотоапарату: світлини на тлі цієї ренесансної споруди виходять фантастичними. Попри те, що палац зараз перебуває на реконструкції, і ти не зможеш потрапити всередину, навколишня атмосфера занурює у світ розкішних балів, шляхетних вельмож і дам у вишуканих сукнях. Про реальний час нагадає хіба що сонячний годинник на стіні зараз порожнього першого в Україні заїжджого двору, де зупинявся знаменитий письменник Оноре де Бальзак дорогою до своєї коханої Евеліни Ганської. Окрім нього, поруч із палацом є прегарний бароковий костел ХVІІІ ст., де поховані власники Підгірців Жевуські. Щонеділі можна потрапити сюди на богослужіння.

    Багато хто щодня п’є запашну каву і навіть не задумується про те, хто і де її вперше приготував. Це зробили монахи-капуцини у стінах найстарішого на Львівщині Олеського замку. Їхній орден дав назву одному з найпопулярніших кавових напоїв – капучино. А одного з цих монахів можна й зараз зустріти в коридорах замку: він не тільки варив каву, а часто гостював у легковажних жінок. Капуцини живцем замурували його в стіні і прирекли на вічний неспокій.

    Але в 700-літньому Олеському замку ти побачиш не тільки привид монаха-кавовара, а й витвори мистецтва, які колись прикрашали найбагатші замки, палаци і храми України. Тут – найбільша в нашій країні колекція скульптур славнозвісного Й. Пінзеля, меблі ХVІІ-ХVІІІ ст., старовинні іконостаси, народні ікони, надгробні портрети та скульптури найвідоміших вельмож Речі Посполитої. Також ти зможеш проїхатися колоритними околицями замку каретою, на коні і навіть віслюку. У концептуальному ресторані «Гридниця» у стінах замку пригощають не тільки кавою за рецептом капуцинів, а й стравами, які подавали на стіл найвідомішого польського короля Яна ІІІ Собеського, що, до речі, народився в Олеському замку. Для їх приготування принципово не використовують продукти, що з’явилися пізніше ХVІІІ ст. А якщо ти лайкнеш сторінку ресторану в Фейсбуці, то на якийсь час приміряєш образ середньовічного пана або прекрасної дами.

    Що ти знаєш про середньовічних лицарів? Вони носили залізні обладунки, влаштовували жорстокі поєдинки і присвячували свої подвиги чарівним дамам. Лицар Станіслав Жолкевський, коронний гетьман Речі Посполитої з українським корінням, все життя провів у битвах, завоював Москву, створив єдиний на свій час в Україні монетний двір, побудував «ідеальний» замок та «ідеальне» місто. Чому ідеальні? Тому що створені під впливом славнозвісної «Утопії» Томаса Мора, який розробив концепцію «ідеальних міст» – надзвичайно комфортних для жителів і недоступних для завойовників.

    В «ідеальному» Жовківському замку, який стоїть у центрі «ідеального» міста Жовкви вже більше 400 років, ти відкриєш для себе єдиний в Україні музей «Ідеальне місто». Він розповідає багато цікавого про «ідеальні» міста Європи і їхню історію. Побачиш вигляд «ідеальної» Жовкви в ХVІІ ст. і навіть частину водопровідної труби того часу. Також тут є старовинна кузня, колекція давніх люльок, глечиків, зброї, картин епохи Відродження. І, звісно, Жовківський замок – це яскраві фотолокації: ефектна вхідна брама в стилі маньєризму, колоритні арки, середньовічний внутрішній двір, стрункі вежі з червоним черепичним дахом і не тільки.

    Багатотисячне австрійське військо вже третій рік тримало в облозі Паланок у Мукачевому, а його жителі вперто не хотіли здаватися, незважаючи на нестачу їжі. Обороною замку керувала княгиня Ілона Зріні – жінка незвичайної вроди і мужності. Її портрети висіли в усіх європейських палацах, а австрійські воїни кидали з рук зброю, коли княгиня з’являлася на мурі замку. Нападникам так і не вдалося б захопити Паланок, якби не зрада безнадійно закоханого в Ілону Зріні начальника канцелярії. Турецький султан Махмед ІV, дізнавшись про героїзм княгині, надіслав їй грамоту зі словами захоплення. Це був безпрецедентний випадок у світовій історії.

    Паланок у Мукачевому, який так самовіддано захищала Ілона Зріні, – це могутній більш ніж 600-літній замок на горі майже 70-метрової висоти, яка колись була вулканом і від краєвидів із якої просто перехоплює подих. Тут є найглибша на Закарпатті 75-метрова криниця, яку, кажуть, допомагав копати чорт і, незадоволений оплатою за свою роботу, донині залишився сидіти на її дні. У Паланку ти пройдеш «коридором смерті», приміряєш середньовічний одяг і зробиш яскраві фото, продегустуєш найдобірніше закарпатське вино. Музеї, розташовані в Паланку – це старовинні одяг і зброя усіх етнічних народностей Закарпаття, найбільша в Україні колекція листівок ХІХ – початку ХХ ст., магічні писанки і багато іншого.

    У 500-літньому замку «Сент-Міклош» ви дізнаєтеся початок історії неперевершеної Ілони Зріні. Вона не відповідала взаємністю керівникові канцелярії Мукачівського замку. Причиною було кохання до молодшого за неї на 14 років графа Імре Текелі, який очолював повстання проти Габзбургів. У замку «Сент-Міклош» вони познайомилися, одружилися і провели найщасливіші дні свого життя. А коли боротьба проти верхівки Австрійської імперії закінчилася поразкою, обоє були змушені виїхати до Туреччини і вже не змогли повернутися до улюбленого замку. Зате зараз у «Сент-Міклоші» одружуються закохані і проводять першу шлюбну ніч у спальні Ілони та Імре, щоб зробити свої почуття такими ж міцними, як і в цієї легендарної пари.

    Цю традицію започаткувало подружжя українських митців – художник Йосип і писанкарка Тетяна Бартоші, які перші в Україні орендували замок у держави і перетворили його з руїни на культурний центр. Окрім знайомства з цією незвичайною парою і незабутнього весілля, у замку можна побачити колекцію кельтських скарбів і картини найкращих закарпатських художників, пройтися потаємними ходами між подвійними стінами, викарбувати власну монету, послухати камерну музику серед інтер’єрів ХVІІ ст. Радимо приїжджати до замку на фестиваль «Срібний Татош», який відбувається щороку в травні. Це – автентична музика і танці, змагання лицарів із різних країн, колоритні страви, стрільба з лука і ще багато розваг у середньовічному стилі.

    Біля тисячолітнього Ужгородського замку, що височіє на краю прірви, можна зустріти постать дівчини у білій старовинній сукні. Це – дочка власника замку італійця Другета. Вона закохалася в лицаря-мандрівника, що завітав до замку, провела його таємними ходами і розповіла всі секрети замкового війська. Мандрівний лицар виявився польським магнатом, який збирався завоювати укріплення. Батько дівчини, викривши його, покарав дочку – живцем замурував її у стіні замку. А вона й зараз не може знайти спокій і приходить, щоб спокутувати свою провину.

    Ужгородський замок – це мури 3-метрової товщини і потужні бастіони, розкішні зали зі склепінчастими стелями і витонченими розписами, підземна в’язниця і льох із найкращими закарпатськими винами. Обов’язково зайди до внутрішнього дворика замку, щоб побачити незабутню панораму Ужгорода та поблукати чарівним садом серед скульптур, кожна з яких має власну яскраву історію. І не оминай краєзнавчий музей, що розмістився в замку. Тут на тебе чекають найбільша в Україні колекція давніх бронзових виробів, фантастична колекція закарпатських музичних інструментів, майже 12 тисяч старовинних монет, зброя ХІV – початку ХХ ст. і ще чимало незвичайного.

    1676 р. напад турків на Галицький замок нікого не здивував: останніми роками вони атакували укріплення надто часто. Усе було готове до оборони, але комендант Ляховський несподівано здав замок ворогам майже без бою. Невдовзі він був страчений за зраду, але укріплення, яке будували майже 100 років і яке до ХV ст. було найбільшим на Галичині, було суттєво пошкоджене і втратило своє оборонне значення.

    Старовинна Шляхетська вежа, глибоченні оборонні рови, довжелезні підземелля, високий частокіл із дзвіницею в ролі сторожової башти та надзвичайні краєвиди річки Дністер – це те, чим більш ніж 600-літній Галицький замок приваблює сьогодні. Також сюди варто їхати на фестиваль гармат, який відбувається щороку наприкінці серпня. Незвичні світлини на тлі найрізноманітніших видів гармат та іншої зброї, гарматні постріли, лицарські турніри, апетитний козацький куліш, особливий медовий квас – це далеко не все, чим потішить фестиваль. І, звісно, побувавши в Галицькому замку, просто не можна не оглянути інші пам’ятки національного заповідника «Давній Галич». Це – древня церква ХІV ст., Музей караїмської історії та культури в Галичі і старовинне городище Крилос за 8 км від Галича, з якого почалася історія Галицько-Волинського князівства.

    Під час одного з ворожих нападів на Хотинський замок його врятувала не армія добре озброєних воїнів, а чарівна дівчина. На території замку не було криниці, і нападники, знаючи це, довго тримали його в облозі. Захисників фортеці нестерпно мучила спрага, але вони продовжували оборонятися. Одна з юних жительок Хотина не побоялася вибратися за мури замку, набрала води у глечик і принесла його воїнам. Втамувавши спрагу, вони перемогли вороже військо, але не змогли подякувати своїй рятівниці: дівчина померла від отруєної стріли, якою її поранили нападники. Невдовзі на стіні замку на знак вдячності героїні з’явився орнамент у вигляді глечика. А поруч із фортецею – криниця 65-метрової глибини.

    Коли ти приїдеш до Хотинського замку, зможеш напитися з цієї криниці води, яка, до речі, дуже смачна. А також тобі складно буде висловити захоплення могутніми стінами 65-метрової висоти, які 1621 р. врятували Європу від турецько-татарської навали, витримавши постріли надпотужних для того часу гармат і атаку аж 4 бойових слонів! Хотинським замком хочеться довго блукати, роздивляючись його колоритні арки, вежі, вікна і намагаючись відкрити таємниці незвичайних візерунків на його стінах – вавилонів і голгофів. Обов’язково прихопи фотоапарат: фортеця, яка в радянську епоху стала справжньою кінозіркою (тут знімали найвідоміші фільми того часу), подарує тобі безліч ракурсів для неймовірних світлин.

    Мало хто не чув про Устима Кармелюка – українського супергероя, який більше 20 років очолював народні повстання проти панів. Протягом цього часу його багато разів ув’язнювали і тримали під суворою вартою, але герой щоразу, вдаючись до неймовірних хитрощів, знаходив спосіб утекти. Кармелюк тричі був ув’язнений у Папській вежі Кам’янець-подільського замку – найвищій зі всіх веж і неприступній, але це не завадило йому вибиратися на волю. Під час однієї нічної втечі він зв’язав докупи сорочки всіх співкамерників і прив’язав їх до вікна вежі, а зранку сторожа не знайшла там жодного в’язня.

    Відвідавши Кам’янець-Подільську фортецю, ти побачиш цю легендарну вежу, а разом із нею – ще 11 не менш цікавих веж, найстаріший міст України, справжню боргову яму, таємничі старовинні каземати. Кожен куточок тут – незвичайна історія, якими з тобою поділяться під час яскравих театралізованих екскурсій. Радимо піти на нічну екскурсію, яку проводить сам староста замку: таких вражень ти не отримаєш ніде. А також поїздка до Кам’янець-Подільської фортеці – це стрільба з лука, лицарські бої, змога створити власну монету, підкорити каньйон річки Смотрич, що оточує замок, на БТРі. Що вже казати про приголомшливі краєвиди і чудові місця для фото? У цьому плані фортеця, яку один із султанів Османської імперії відмовився руйнувати через її красу, перевершує всі очікування.

    Біля майже 500-річного Меджибізького замку часто можна зустріти наречених – вони приїжджають сюди, щоб зробити незабутні фото і повінчатися в замковому храмі. А одна з наречених з’являється тут уже сотні років. Її видають відсутність весільного кортежу, старовинне вбрання і заплакане обличчя. У день, коли мало відбутися весілля дівчини, на Меджибіж напали турки і вбили майже всіх його жителів. А самотня наречена і сьогодні блукає навколо замку – її весілля так і не відбулося.

    У Меджибізькій фортеці розмістилися 2 цікаві музеї. Історичний музей – це розповідь про незвичайне минуле Меджибожа та Меджибізького замку і масштабна етнографічна колекція – починаючи з часів трипільської культури та закінчуючи сучасністю. Музей жертв Голодомору зберігає свідчення трагічних подій 1932-1933 рр. Відвідавши музеї, обов’язково піднімися на 37-метрову Лицарську вежу. У червоно-жовтому освітленні ліхтарів за стінами 4-метрової товщини минуле опиняється зовсім поруч, а з оглядового майданчика вежі видно яскраву панораму. Варта уваги і замкова церква: її збудували ще в часи Київської Русі і кілька разів перебудовували, перетворюючи на мечеть, костел і знову на православний храм. Таке архітектурне поєднання ти не зустрінеш майже ніде.

    Один із володарів Білгород-Дністровської фортеці, Олександр Добрий, мав дочку Тамару з неспокійним і войовничим характером. Коли він збирався в черговий військовий похід, дівчина попросила в нього гроші на побудову монастиря. Батько, не вагаючись, залишив дочці гроші, а коли повернувся, не повірив власним очам: замість монастиря побачив неприступну фортецю. Тамара, що назвала себе новою володаркою міста, не пустила батька до фортеці. Він прокляв дочку, і це прокляття прирекло її на вічне блукання фортечними вежами. Тамару й зараз можна зустріти на території старовинного форпосту.

    Більш ніж 600-літня Білгород-Дністровська фортеця, збудована на місці давньогрецького поліса Тири, сучасника Давнього Риму, – це захоплення, яке залишається надовго. Її височенні мури простягаються майже на 2,5 км, а жодна з оборонних веж не схожа на іншу. Обов’язково зайди до колоритної цитаделі: там побачиш 4 найбільші вежі фортеці, скарбницю, спеціальні отвори, крізь які на нападників колись виливали окріп та смолу. Можна довго розглядати загадкові символи на стінах, намагаючись відгадати таємниці людей, пов’язаних із цим древнім місцем, – давніх греків, загадкових племен уличів і тиверців, козаків, турків, генуезців, молдаван. А потім відпочити на мальовничому скелястому березі поруч із фортецею – Дністровський лиман має звідси надзвичайний вигляд.