• Увійти
  • Реєстрація

“Чернігів: від Київської Русі до Гетьманщини за один день”

Чернігів

Ти можеш не любити історію і не цікавитися старовиною. З байдужістю проходити повз столітні храми. Не захоплюватися глечиками трипільської культури і давньоруськими прикрасами в музеях. Зрештою, можеш узагалі не ходити в музеї. Але повз храми і музеї Чернігова так просто пройти не вдасться. Можливо, тому, що багатьом із них – майже тисячоліття. Або тому, що вони притягують особливою енергетикою. У будь-якому разі, ти знайдеш не одну причину зайти всередину. І не пожалкуєш про це. В епоху Київської Русі Чернігів був найсерйознішим суперником Києва, а іноді навіть перевершував його красою і величчю. А в часи Гетьманщини він став центром діяльності визнаних у всій Європі письменників, видавців, релігійних діячів. За їхньої підтримки тут створили чи не найбільше в Україні будівель у шедевральному стилі козацького (або українського) бароко. І ці будівлі можна побачити зараз, у майже незмінному вигляді. А також кожна пам’ятка тут – це історія блискучої перемоги над ворожими військами, болючої втрати близької людини чи несподіваного порятунку, які впливали на подальшу долю України. Ми не гарантуємо, що після поїздки до Чернігова ти зацікавишся історією, почнеш по-іншому дивитися на древні храми чи регулярно відвідувати музеї. Хоча хто знає? Можливо, і почнеш. Але гарантуємо, що будеш довго ділитися враженнями з рідними і друзями, порадиш їм відвідати Чернігів і, тільки-но виникне нагода, поїдеш туди ще раз.

Деталі маршруту
Завантажити маршрут
Чернігів / 1 дня
День #1
  • 09:00

        У тебе слова «Красна площа» теж асоціюються з червоним кольором? Але Красна площа в Чернігові – головний майдан міста – не має нічого спільного з червоним. У перекладі з давньоруської красна означає «гарна». І справді, площу назвали Красною через її красу. В епоху Київської Русі вона була заміською територією. Чернігівський князь, його дружинники і бояри жили в оточеному міцним валом дитинці. А на місці теперішньої площі мешкали ремісники і торгівці. На підтвердження цього археологи знайшли тут залізоплавильну піч та знаряддя для обробки міді.

        Зараз площа – одне з найкращих місць для прогулянок у Чернігові і чудова фотолокація. Тут збереглися вишукані будівлі ХІХ ст. Одна з найцікавіших – губернське земство (зараз - облдержадміністрація). Завдяки йому в місті з’явилися водогін та електрика. І, звісно, не оминай ефектний світломузичний фонтан у сквері Попудренка біля площі. Його найвищий струмінь сягає 10 метрів.

  • 09:20

        Ти точно маєш знати про «Слово о полку Ігоревім» – твір невідомого автора ХІІ ст. про похід чернігівського князя Ігоря на половців. На Красній площі є архітектурна версія і ровесниця цього твору – П’ятницька церква ХІІ ст. (УПЦ КП). Її спорудили на кошти найбагатших чернігівських купців. Також існують версії, що гроші на неї виділяв і легендарний князь Ігор.

        П’ятницька церква – один із 19 українських храмів, які частково збереглися після монголо-татарської навали на Київську Русь у ХІІІ ст. Вона була останньою вцілілою будівлею, з якої жителі захищали Чернігів від нападників. У ХVІІ ст. храм реставрували в стилі козацького бароко, а після подальших руйнувань у ХХ ст. відтворили в первинному вигляді. Зсередини церква схожа на середньовічну вежу. Тут зберігається чудодійна ікона Параскеви П’ятниці – захисниці торгівців. На фасаді храму, з боку парку Богдана Хмельницького, є блискучий камінь, який, кажуть, здійснює бажання.

  • 09:55

        Наступною в маршруті буде найстаріша частина Чернігова – Вал (дитинець). Він виник ще в VІІ ст. як міцно укріплене городище. Тут, за високими мурами, минали будні і свята чернігівських князів, бояр та дружинників. А 1696 р. на Валу з почестями зустрічали героїчний Чернігівський козацький полк, який захопив неприступну турецьку фортецю Азов.

        Зараз Вал – не просто затишний парк із фантастичними краєвидами на Десну та особливою невимовною атмосферою. Тут зовсім поруч розміщені храми ХІ, ХІІ і ХVІІ ст. Ще одна візитівка Валу – 12 гармат, встановлених тут на початку ХХ ст. Їх російський цар Петро І подарував козакам на знак визнання їхньої мужності. З гарматами пов’язана цікава місцева традиція. Якщо хлопець запрошує дівчину на побачення, але не подобається їй, вона призначає зустріч біля 13 гармати.

  • 10:20

        Науковці й зараз сперечаються, яка з пам’яток Київської Русі з’явилася раніше: Софійський собор у Києві чи Спасо-Преображенський собор у Чернігові. Спасо-Преображенський собор (УПЦ МП) – пам’ятка 30-х рр. ХІ ст. Його збудував син Володимира Великого Мстислав Хоробрий на честь перемоги над військами свого брата Ярослава Мудрого і початку князювання в Чернігові. Тут руські князі укладали угоди і цілували хрест на знак того, що не зрадять одне одного. 1239 р., після цілого тижня боїв, до Чернігова увірвалися монголо-татари і майже повністю спалили храм. Перед цим із його вежі вистрибнула чернігівська княгиня Домнікія, щоб не потрапити до монгольського гарему.

        Собор відбудували аж у ХVІІ ст. Архітектурно він не схожий на жоден зі збережених давньоруських храмів. Руська будівельна традиція поєднується з візантійською і закавказькою, а також – зі стилем козацького бароко. У соборі є розкішний іконостас ХVІІІ ст., на стінах – розписи ХІ-ХІХ ст. Храм є кандидатом на внесення до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Тут відбуваються богослужіння.

  • 10:40

        Борисоглібський собор (УПЦ) був створений як спогад батька про втраченого сина. Батько – чернігівський князь Давид Святославович, онук Ярослава Мудрого. 1120 р. князь побудував собор на згадку про померлого сина Ростислава. Назвав його іменами Бориса і Гліба – перших святих Київської Русі. Давид Святославович також був похований у цьому храмі. Його проголосили першим святим Чернігово-Сіверської землі.

        Чи варто згадувати, що собор був знищений під час навали монголо-татар 1239 р.? На нього чекали кілька реконструкцій. Спочатку у вигляді домініканського костелу, згодом – православного храму. Гетьман Іван Мазепа подарував соборові срібні Царські ворота – головні двері іконостасу, що збереглися тут донині. Кажуть, вони виготовлені з переплавленого срібного ідола, якого знайшли під час перебудови храму. Собор є кандидатом на внесення до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Тут відбуваються концерти духової музики і розміщена колекція археологічного музею. Барвиста смальта, підмурки невідомої церкви ХІ ст., старовинні фрески чернігівських храмів – ти маєш це побачити.

  • 11:15

        Чернігівський колегіум став першим середнім навчальним закладом Лівобережної України. Його вчителі уперше переклали слов’янською мовою знамениту історію Риму Лівія Тіта. Учитель колегіуму Іларіон Лежайський був першим керівником Духовної православної місії в Китаї. А учень закладу, відомий медик Петро Загорський, створив першу в Російській імперії школу анатомії. Усе – завдяки архієпископам і письменникам Лазару Барановичу та Іоанну Прокоповичу, які 1700 р. заснували Чернігівський колегіум.

        Тут вивчали латину, польську, французьку, німецьку мови, поетику, риторику, арифметику. Спудеї колегіуму створювали театральні трупи і мандрували з виставами цілою Україною аж до Запорізької Січі. Про те, які книги вони читали, як розважалися на перервах і яких різок боялися, розповість експозиція «Історія Чернігівського колегіуму». Також тут розміщена виставка «Чернігів і чернігівці 100 років тому». З неї ти дізнаєшся, що і хто зробили це місто саме таким, а не іншим. А ще колегіум надзвичайно гарний. Звідси не підеш без десятків чудових світлин і справжнього захоплення.

  • 11:50

        Її називають найімпозантнішою цивільною спорудою ХVІІ ст. на Лівобережжі. Елегантну кам’яницю з білої цегли в стилі українського бароко збудував знаменитий полковник Яків Лизогуб із давнього козацького роду. Тут він прожив свої останні роки після того, як разом із козаками Чернігівського полку захопив славнозвісну фортецю Азов.

        Після смерті полковника будинок придбав у його вдови гетьман Іван Мазепа. Місцеві розповідають, що у глибоких підвалах він переховував свою кохану Мотрю Кочубей, хрещеним батьком якої був. А разом із нею – незліченні скарби. Їх не раз намагалися відшукати, але не змогли. Зате бачили тінь жінки, що блукає підвалами. Кажуть, це – Мотря, яка не може знайти спокою. Окрім таємничих підвалів, у будівлі збереглося планування, характерне для старовинних українських хат. Це – традиційні українські «білі» і «чорні» сіни, «жіноча» і «чоловіча» половини будинку.

  • 12:10

        Історія Чернігівського обласного історичного музею імені В. Тарновського почалася ще за кілька десятків років до його заснування 1896 р. Тоді відомий меценат і громадський діяч Василь Тарновський почав збирати колекцію українських старожитностей. Годинник мандрівного філософа Григорія Сковороди, черевички дочки гетьмана Данила Апостола, чарки відомого козацького полковника Семена Палія. Ці та багато інших речей відомих особистостей увійшли до експозиції музею. Також тут на тебе чекають зброя Х-ХІІІ ст., криниця Х ст., козацькі клейноди, універсали гетьманів, Євангеліє 1600 р.

        Родзинка музею – родинні архіви відомих особистостей: письменника Пантелеймона Куліша, байкаря Леоніда Глібова, цукрових магнатів та меценатів Тарновських і багатьох інших. Будинок музею не менш цікавий, ніж колекція його експонатів. Він розміщений у вишуканій класицистичній будівлі, що в ХІХ ст. була гімназією для хлопчиків.

  • 12:55

        1696 р. козаки Чернігівського полку захопили могутню турецьку фортецю Азов. Тоді полком командував полковник Яків Лизогуб. Він вирішив збудувати на честь цієї події козацький храм, але невдовзі помер. Син полковника також помер після чергового військового походу, тому не встиг здійснити задум батька. Реалізувати дідову мрію вдалося онукам – Якову і Семену Лизогубам.

        Катерининська церква (УПЦ КП) збудована 1715 р. на місці зруйнованого давньоруського храму. За формою фасадів нагадує давню українську дерев’яну церкву. Усередині її стіни, за принципом козацького бароко, не розписані. Церква двічі страждала від пожеж – у середині ХІХ ст. і під час Другої світової війни. Щоразу вдавалося відновити її початковий вигляд. Тому унікальний храм із автентичними рисами козацького бароко точно вартий твоєї уваги. Церква – одна з пам’яток заповідника «Чернігів стародавній». У ній проводяться богослужіння.

  • 13:30

        Ще одна відновлена пам’ятка домонгольського періоду – Єлецький монастир (УПЦ МП). 1060 р. на одній із ялин, що росли на крутому березі Десни, з’явилася ікона Божої Матері. Чернігівський князь Святослав Ярославович, син Ярослава Мудрого, наказав збудувати тут храм. Йому дала назву ялина (давньоруською – «єль»), на якій знайшли ікону. У ХVІІ ст. ігуменом відбудованого після кількох руйнувань монастиря став відомий поет і видавець Кирило Ставровецький. Його книга «Перло многоцінне» – перше друковане видання Чернігова.

        Інші відомі настоятелі храму – письменники і церковні діячі Лазар Баранович, Данило Туптало, Дмитро Ростовський. Поблукай територією Єлецького монастиря – тут чимало цікавих будівель. Ти знайдеш найдавніші збережені дерев’яну і цегляну споруди Лівобережної України. Це – будинок архімандрита Феодосія Углицького і старовинні келії. Побачиш найстарішу висотну будівлю Чернігова – дзвіницю 36-метрової висоти. А пам’ятаєш перший радянський фільм жахів «Вій»? Його знімали на території Єлецького монастиря.

  • 14:10

        Що ти знаєш про письменника Михайла Коцюбинського крім того, що він – Сонцепоклонник і автор «Тіней забутих предків»? Про те, де він любив відпочивати, що колекціонував і які сувеніри привозив із подорожей рідним, розповість Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.М. Коцюбинського. Він створений 1934 р. у садибі, де письменник провів останні 15 років життя. Тут Михайло Коцюбинський написав свої найвідоміші твори – «Intermezzo», «Fata Morgana», «Дорогою ціною» та інші.

        А у вільний від творчості час відпочивав у затишній бузковій альтанці. Навколо неї і зараз ростуть дерева, які посадив письменник. Помилуйся величезною ялиною біля будинку Михайла Коцюбинського і заходь усередину. На тебе чекають колекція метеликів письменника і незвичайна розкладна палиця-стілець. Побачиш робочий стіл із письмовим приладдям, вироби в народному стилі, які письменник виготовив своїми руками. Збереглися лялька і мушлі, які він привіз своїм дітям із острова Капрі, і ще чимало цікавого.

  • 14:50

        У Чернігові, навіть якщо дуже захочеш, складно знайти звичайний мальовничий парк. У кожному з них, окрім затишних алей і зелені, є щось особливе. Наприклад, у парку «Болдині гори» – аж 232 старовинні кургани. Зверни увагу на найбільший – курган «Гульбище» висотою 6 м, насипаний у ІХ-Х ст. Під час його розкопок знайшли меч довжиною 126 см. Воїн, якому він належав, мав зріст не менше 2,15 м, інакше просто не зміг би користуватися мечем. Тому науковці припускають, що в кургані похований знаменитий богатир Ілля Муромець, відомий височенним зростом і незвичайною силою.

        На Болдиних горах є могили відомого письменника Михайла Коцюбинського, байкаря Леоніда Глібова, співавтора гімну України Миколи Вербицького. Також у парку ти знайдеш вхід до легендарних Антонієвих печер. І неможливо не згадати про краєвиди. Болдині гори – найвище місце Чернігова, тому тут побачиш усе місто, як на долоні.

  • 15:35

        Майже 1000 років тому «батько руського чернецтва» Антоній Печерський за підтримки чернігівського князя Святослава створив місце, що надихає, захоплює і навіть трохи лякає одночасно. Антонієві печери – це настінні написи, яким близько тисячоліття, особлива духовна атмосфера старовинних келій і мощі людей, що тижнями не бачили денного світла. Але й тут на якийсь час забуваєш, що ти – під землею.

        В Антонієвих печерах є церква Феодосія Тотемського більш ніж 8-метрової висоти. Це – найвищий підземний храм Лівобережної України. Ти побачиш і келію засновника печер - Антонія Печерського. А, можливо, зустрінеш і його самого. Дослідники печер, священнослужителі, туристи розповідають, що бачили привид ченця у старовинному довгому плащі. Ще одна цікавинка печер – давньоруська кістниця. Це – єдине в Україні підземне поховання домонгольського періоду. Довжина Антонієвих печер – 350 м, глибина – 12 м. Поки що з 4 поверхів печер доступні тільки 2. Але цього достатньо для того, щоб це місце запам’яталося назавжди.

  • 16:30

        Антонієві печери, засновані 1069 р., дали початок історії Троїцько-Іллінського монастиря. У ХІІ ст. біля входу до печер виросла Іллінська церква. Цікаво, що вона майже не постраждала під час монголо-татарського нападу 1239 р. Зараз церква – єдиний в Україні збережений однонефний давньоруський храм.

        Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря був збудований у ХVІІ ст. Його архітектор Йоганн Баптист Зауер раніше створював найкращі споруди Литви у стилі європейського бароко. Йому довелося докласти чимало зусиль, щоб збудувати собор у стилі козацького бароко, як того вимагали замовники і меценати храму – архієпископ Лазар Баранович, гетьман Іван Мазепа та козацька старшина. А планувальну структуру Введенської трапезної церкви монастиря повторили у трапезних церквах найвідоміших монастирів України і Росії – Михайлівський, Видубицький, Густинський та інші. І не забудь піднятися на 58-метрову дзвіницю монастиря, створену в 1775 р., щоб помилуватися Черніговом із висоти пташиного польоту.