Площа Ринок – головний майдан Бережан, улюблене місце для прогулянок жителів міста. Була розбудована після надання Бережанам Магдебурзького права 1530 р. Її створили за древньою західноєвропейською традицією: у центрі площі-чотрикутника – ратуша, від якої тягнуться вузенькі затишні вулички. Спочатку споруди площі були дерев’яними. Наприкінці ХVІІІ ст. на їхньому місці виросли перші кам’яні будівлі Бережан – елегантні триповерхові кам’яниці, які прикрашають майдан і зараз. Тут відбуваються головні події міста – фестивалі, святкування і мітинги.
Центр Бережан прикрашає ратуша, створена в 1803-1811 рр. у класицистичному стилі. Годинниковий дзвін на її стрункій двоярусній вежі сповіщає жителям міста час ще з 1925 р. Хоч ратушу будували для засідань магістрату, тут тривалий час розміщувалися торгівельні ряди та одна з найвідоміших у Галичині гімназій. У ній навчалися славнозвісні письменники М. Шашкевич і Б. Лепкий. Зараз у ратуші розташовані краєзнавчий музей, один із наймасштабніших на Тернопільщині, музеї репресованої церкви, книги і Б. Лепкого, які приваблюють багатьох відвідувачів.
Валова – одна з найколоритніших вулиць Бережан. Здається, створена для того, щоб неспішно гуляти нею і милуватися оригінальними будівлями. Тут ви побачите затишну віллу з незвичною вежею-балконом, у якій мешкав відомий письменник і адвокат А. Чайковський. Вас зачарує будинок-казка зі шпилястим дахом, що належав священику В. Дубицькому – другові письменника Б. Лепкого. Захочеться зупинитися біля більш ніж 100-літньої споруди Бережанської гімназії, історія якої почалася ще 1879 р. і де навчалися М. Яцків, М. Рудницький та інші відомі особистості.
Тернопільська обл.; м. Бережани; усередині кварталу, обмеженого вул. Руською, вул. Т. Г. Шевченка та вул. Кушніра
Велика синагога споруджена в Бережанах 1718 р. Окрім приміщення для молитов, тут розташовувалися водний резервуар для ритуалів і лікарня. Під час Першої світової війни синагога була знищена, але її відбудували, створивши поруч єврейську школу. Після Другої світової війни радянська влада перетворила будівлю на базу автотранспорту. Синагога напівзруйнована, але збереглися її витончена ліпнина, оригінальні вікна та арки. На одному з пагорбів Бережан розташоване єврейське кладовище, що нагадує про колись найбільшу общину міста, якої тут уже немає.
Вірменський квартал нагадує про вірменську громаду, що жила в Бережанах у ХVІІ-ХХ ст. На його крутих вулицях ви зустрінете чимало вишуканих старовинних будівель. Будинок відділення державного банку – один із найоригінальніших у місті – захоплює химерним дахом, споруда пошти початку ХХ ст. – витонченою вежею, романтичні вілли – елегантними колонами. Також тут розташована Вірменська церква Святого Григорія, збудована 1764 р. Вона була центром духовного життя вірмен у Галичині. Поруч із церквою стоїть будівля вірменської школи, створена 1724 р.
Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Т. Шевченка (передмістя Адамівка)
Адамівська церква Святого Миколая (ПЦУ) – найстаріший дерев’яний храм Бережан, збережений майже в первинному вигляді. Святиню спорудили в ХVІ-ХVІІ ст. у місцевості Адамівка, яка тоді була передмістям Бережан, однак церква одразу стала центром першого в місті церковного братства. Храм збудували за старовинною галицькою народною архітектурною традицією – про це нагадують автентичні дерев’яні зруби під дахом. Інтер’єр церкви незвичний: усі стіни вкриті килимами. Деякі елементи іконостасу храму збереглися з ХVІІІ ст., а дзвіниця створена 1867 р.
Тернопільська обл., м. Бережани, вул. Братів Лепких, 1
Костел святих апостолів Петра і Павла (РКЦ) – велична пам’ятка ХVІІ ст., що поєднує пізньоготичний та пізньоренесансний стилі. Автором його проекту вважають Й. Пфістера, найблискучішого архітектора на українській території Речі Посполитої на межі ХVІ-ХVІІ ст. Костел створений на кошти А. Синявського – власника Бережан і відомого державного діяча, завдяки якому місто Меджибіж на Хмельниччині отримало Магдебурзьке право. У храмі поховані сім’я А. Синявського, Й. Пфістер та останній представник знаменитого роду Потоцьких – відомих державних діячів і меценатів.
Музей-садиба Василівка – колишня резиденція дворянського таврійського роду Попових. Масштабний панський будинок в стилі неоготики з елементами бароко і романського стилю, запрошував у казку. Відомий педагог Макаренко, відвідавши замок в 20-х роках ХХ ст., написав: "...диво. Високі зубчасті стіни, за стінами палаци... ". Зараз, після пограбувань і руйнувань за роки радянської влади, садиба Попова поступово відновлюється. В одному зі збережених флігелів діє музей, де можна внести вклад в реставрацію замку, придбавши цеглину з вашим ім'ям.
На сайте MD-UKRAINE используются cookie-файлы и другие аналогичные технологии. Если, прочитав это сообщение, вы остаетесь на нашем сайте, это означает, что вы не возражаете против использования этих технологий.
