-
Пн
з 09:00 до 18:00
-
Вт
з 09:00 до 18:00
-
Ср
з 09:00 до 18:00
-
Чт
з 09:00 до 18:00
-
Пт
з 09:00 до 18:00
-
Сб
з 09:00 до 18:00
-
Вс
з 09:00 до 18:00
Він цінний не лише тим, що таких в Україні дуже мало, а й тим, що тут ви згадаєте: найжорстокіша жива істота – це людина. Мешканці центру, ведмеді з важкими життєвими історіями, підтвердять це власним досвідом.
В чому ідея та цілі закладу
- Реабілітаційний центр бурого ведмедя біля Синевиру створили у 2011 р. за підтримки Міністерства екології України.
- Головна мета – пристосувати ведмедів, травмованих через тортури та життя у клітці, до існування у природному середовищі.
- Центр займає 12 га, які оточені парканом з електричним струмом. Заклад відкрили тут недарма – клімат національного парку є ідеальним для ведмедів.
- В Україні залишилось приблизно 300 бурих ведмедів, декілька десятків із них – у неволі.
- Реабілітаційний центр бурого ведмедя у НПП “Синевир” за гугл-відгуками має середню оцінку 4,7 з 5. І це при тому, що відгуків понад 800!
Чимало відвідувачів, їдучи сюди, очікують побачити звичайнісінький зоопарк для ведмедів. Але цей заклад суттєво від них відрізняється. “Чим?”, - запитаєте ви. Ось відповідь:
- спільними майданчиками, які імітують природне середовище. Тут здорові тварини можуть проводити час разом;
- окремими невеликими вольєрами для тварин із ускладненою реабілітацією та для тих, які її лише починають;
- збалансованим харчуванням, яке складають окремо для кожного ведмедя (фрукти, ягоди, горіхи, мед, м'ясо, риба);
- облаштованими ігровими зонами для тварин, які пришвидшують реабілітацію (а для найменших ведмежат є майданчики для розвитку);
- турботливим та кваліфікованим персоналом, який знає особливості, звички та характер кожного ведмедя у центрі. Не вірите? Запитайте в них будь-що про їхніх вихованців :);
- строгими правилами, які захищають у першу чергу тварин, а не людей.
Чимало відвідувачів центру не зважають на те, що тутешні мешканці – це тварини з психологічними травмами, яких не варто дражнити. Тому наводимо перелік того, чого не варто робити у закладі:
- Не годуйте тварин, ви можете самі стати стравою для обіду або нашкодити тварині. Якщо дуже хочете пригостити ведмедів, купіть їм мед при вході і тварину погодують при вас.
- Не потрібно бити по сітці, вона під напругою. Звуки ударів – це стрес для багатьох тварин, оскільки нагадують про їхнє минуле у неволі.
- Не фотографуйте ведмедів зі спалахом, це може їх налякати або розізлити.
Зараз у реабілітаційному центрі живе 1 левеня та 21 ведмідь, кожен зі своєю історією, найчастіше не надто приємною. Ми розповімо вам декілька з них.
- Дюрій – 8-річний ведмідь, який став першим мешканцем закладу. Його відібрали у рахівських підприємців, які заробляли гроші за його допомогою. На щастя, він легко адаптувався до умов центру.
- Потапу пощастило менше, його утримували у спортивному клубі на Луганщині. Ведмідь роками слугував приманкою для мисливських собак. На шию тварині одягнули нашийник, який по мірі росту тварини здавлював йому шию. Забрали Потапа зі скандалом, через суд.
- Беню привезли до центру напівживого, він був надзвичайно худим і виснаженим. Його ставили на розпечену плиту, щоб навчити «танцювати». Хоч зараз ведмідь почуває себе добре, він і досі інколи перебирає лапами.
- Стефан – 17-річний ведмідь, який виступав у цирку. Закінчивши кар’єру, власниця забрала його з собою, тримала у тісній клітці. Після її смерті ведмідь потрапив спочатку до приватного зоопарку, а потім до реабілітаційного центру.