• Увійти
  • Реєстрація
Назад до каталогу

Реабілітаційний центр бурого ведмедя

Режим роботи:
  • Пн

    з 09:00 до 18:00

  • Вт

    з 09:00 до 18:00

  • Ср

    з 09:00 до 18:00

  • Чт

    з 09:00 до 18:00

  • Пт

    з 09:00 до 18:00

  • Сб

    з 09:00 до 18:00

  • Вс

    з 09:00 до 18:00

Контакти:
+38 (03146) 2 76 18, 2 76 90
Адреса:

Закарпатська обл., c. Синевир-Остріки Міжгірського району

Показати на карті
Вартість:
25 грн
Час перебування:
~ 40 хвилин
    У Національному природному парку (НПП) «Синевир», подалі від міської метушні, заховався унікальний заклад. Тут, серед гір, озер та лісів розкинувся реабілітаційний центр бурого ведмедя.
    Він цінний не лише тим, що таких в Україні дуже мало, а й тим, що тут ви згадаєте: найжорстокіша жива істота – це людина. Мешканці центру, ведмеді з важкими життєвими історіями, підтвердять це власним досвідом.

В чому ідея та цілі закладу
  • Реабілітаційний центр бурого ведмедя біля Синевиру створили у 2011 р. за підтримки Міністерства екології України.
  • Головна мета – пристосувати ведмедів, травмованих через тортури та життя у клітці, до існування у природному середовищі.
  • Центр займає 12 га, які оточені парканом з електричним струмом. Заклад відкрили тут недарма – клімат національного парку є ідеальним для ведмедів.
Цікаві факти:
  1. В Україні залишилось приблизно 300 бурих ведмедів, декілька десятків із них – у неволі.
  2. Реабілітаційний центр бурого ведмедя у НПП “Синевир” за гугл-відгуками має середню оцінку 4,7 з 5. І це при тому, що відгуків понад 800!
Центр біля Синевиру: зоопарк чи справжня турбота?
    Чимало відвідувачів, їдучи сюди, очікують побачити звичайнісінький зоопарк для ведмедів. Але цей заклад суттєво від них відрізняється. “Чим?”, - запитаєте ви. Ось відповідь:
  • спільними майданчиками, які імітують природне середовище. Тут здорові тварини можуть проводити час разом;
  • окремими невеликими вольєрами для тварин із ускладненою реабілітацією та для тих, які її лише починають;
  • збалансованим харчуванням, яке складають окремо для кожного ведмедя (фрукти, ягоди, горіхи, мед, м'ясо, риба);
  • облаштованими ігровими зонами для тварин, які пришвидшують реабілітацію (а для найменших ведмежат є майданчики для розвитку);
  • турботливим та кваліфікованим персоналом, який знає особливості, звички та характер кожного ведмедя у центрі. Не вірите? Запитайте в них будь-що про їхніх вихованців :);
  • строгими правилами, які захищають у першу чергу тварин, а не людей.
А ви знаєте, як поводитись у реабілітаційному центрі?
    Чимало відвідувачів центру не зважають на те, що тутешні мешканці – це тварини з психологічними травмами, яких не варто дражнити. Тому наводимо перелік того, чого не варто робити у закладі:
  1. Не годуйте тварин, ви можете самі стати стравою для обіду або нашкодити тварині. Якщо дуже хочете пригостити ведмедів, купіть їм мед при вході і тварину погодують при вас.
  2. Не потрібно бити по сітці, вона під напругою. Звуки ударів – це стрес для багатьох тварин, оскільки нагадують про їхнє минуле у неволі.
  3. Не фотографуйте ведмедів зі спалахом, це може їх налякати або розізлити.
Сумні історії мешканці реабілітаційного центру
    Зараз у реабілітаційному центрі живе 1 левеня та 21 ведмідь, кожен зі своєю історією, найчастіше не надто приємною. Ми розповімо вам декілька з них.
  • Дюрій – 8-річний ведмідь, який став першим мешканцем закладу. Його відібрали у рахівських підприємців, які заробляли гроші за його допомогою. На щастя, він легко адаптувався до умов центру.
  • Потапу пощастило менше, його утримували у спортивному клубі на Луганщині. Ведмідь роками слугував приманкою для мисливських собак. На шию тварині одягнули нашийник, який по мірі росту тварини здавлював йому шию. Забрали Потапа зі скандалом, через суд.
  • Беню привезли до центру напівживого, він був надзвичайно худим і виснаженим. Його ставили на розпечену плиту, щоб навчити «танцювати». Хоч зараз ведмідь почуває себе добре, він і досі інколи перебирає лапами.
  • Стефан – 17-річний ведмідь, який виступав у цирку. Закінчивши кар’єру, власниця забрала його з собою, тримала у тісній клітці. Після її смерті ведмідь потрапив спочатку до приватного зоопарку, а потім до реабілітаційного центру.
Як добратися?
Пропонуємо готові маршрути, а також квитки для них
Дістатись до заповідника без власного транспорту досить важко. Вам доведеться зробити чимало пересадок. Наприклад, у Львові вам слід сісти на один із автобусів на головному вокзалі, які рухаються до с. Міжгір’я (рейси до Хусту, Тячева чи Солотвино), а там пересісти на автобус до Синевиру. Такий варіант затратний по часу, загалом дорога займе майже 7 год. Крім цього, він погано збігається з графіком центру (останній рейс до Синевира прибуває о 15:55). Тому, якщо є така можливість, ми рекомендуємо вам скористатись авто. Зі Львова до Синевира слід їхати трасою E471/М06 у напрямку T0718/Т0718 до с. Нижні Ворота. Потім потрібно їхати трасами T0718, Т0720 у напрямку Т0724. До реабілітаційного центру веде вказівник, який видно ще з дороги між с. Синевир і Синевирська поляна. Дорога автомобілем триватиме 4 год.
Варто знати!
Особливості маршруту
Якщо ви хочете допомогти ведмедям, тоді можете залишити свій добровільний внесок при вході або купити щось із сувенірної продукції у крамничці центру. Всі кошти, виручені у ній, ідуть на утримання ведмедів.
Ціна квитка на вхід до реабілітаційного центру станом на 2019 р. становить 25 грн. з дорослого та 10 грн. з дитини.
Спробуйте потрапити сюди вранці, після відкриття (о 09:00), тоді ведмедів починають годувати і у вас буде більше шансів їх побачити.
Розповідь про кожного ведмедика та його звички можна прочитати на стенді всередині закладу.
У НПП є власні будинки для відпочинку та навіть рекреаційне містечко, в яких можна зупинитись. Від деяких із них розпочинаються екологічні стежки. Ви можете зупинитись тут на ночівлю та замовити цікаву екскурсію стежкою у супроводі співробітника парку. Більше інформації та бронювання за тел. +38 (097) 741 67 99; (096) 959 17 57; (096) 843 66 89.
Де зупинитися?
виберіть місце вашого розташування
Об’єкти неподалік
неподалік також можна подивитись
Відгуки
реальні враження людей