-
Пн
вихідний
-
Вт
вихідний
-
Ср
з 10:00 до 18:00
-
Чт
з 10:00 до 18:00
-
Пт
з 10:00 до 18:00
-
Сб
з 10:00 до 18:00
-
Вс
з 10:00 до 18:00
Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Січових Стрільців (Московської олімпіади), 38-Б
Показати на картіЧернівецький музей архітектури та побуту – це справжнє старовинне колоритне українське село.
В ньому зібрали справжні буковинські будинки, в яких жили прості українці більше сотні років тому. Їх перевезли сюди з різних куточків регіону й зібрали в самобутню експозицію.
Атмосфера музею під відкритим небом
Сільські хати, млини, церква розмістилися на двох затишних вуличках із тинами, городами і квітучими садками. Будівлі і подвір’я наповнені старовинними предметами побуту, завдяки яким створюється враження, наче власники і робітники щойно вийшли звідси.
Масштаби Чернівецького скансену
- Чернівецький музей архітектури та побуту має площу аж 9 га. Тут вже є відділи «Хотинщина» та «Західне Подністров’я». Згодом планують відкрити «Прикарпаття», «Гуцульщину» і «Давню Буковину».
- У фондах Чернівецького скансену понад 8 тис. предметів, у т. ч. й речі, якими користувались селяни XIX-XX ст.
Для відвідин рекомендуємо виділити мінімум половину дня. Нам здається, що найцікавіше оглядати музей під відкритим небом у Чернівцях у формі міні-квестів, які ми для вас склали:
- Шукаємо найстарішу домівку музею
Знайдіть копію давньоруської напівземлянки VIII ст. Це однокімнатна споруда, наполовину зарита у землю для кращого утеплення. Всередині все дуже аскетично: тут лише піч, лежанка та полиця для посуду. - Вивчаємо побут селян
Аби зрозуміти, як жили селяни 200 років тому, в музеї організували майже візуальне порівняння. Сюди перевезли хатинки селян різного достатку і розмістили їх поруч. Порівняйте розміри будиночків, їхнє начиння і ви зрозумієте, як визначалось багатство у ХІХ ст.- Спершу заходимо до будинку, в якому у 1835 р. жив багатий селянин. Крім розкішної садиби, господар володів стайнею, стодолою, курником, кошницею для зберігання збіжжя, коморою та пивницею.
Ввійшовши всередину, одразу стає зрозуміло, що власники живуть у достатку. Тут є рідкісні для ХІХ ст. гасова лампа, дзеркало, фаянсовий посуд і, неабияка примха на той час - черевики.
Частина речей заховані у різьблені дерев’яні скрині з символічними орнаментами. В одній зі скринь зберігається придане нареченої, яку саме видають заміж. Поруч сюжетна інсталяція з фігурами власників.
За столом, «святкують» весілля господарі домівки та молоді у національному одязі. В кімнаті традиційні атрибути весілля: калачі, вино, обв’язане стрічкою весільне деревце. - Далі переходимо до садиби селянина-середняка, яку перевезли з с. Лашівка. Крім хати, у господарстві є стайня з горищем для сіна, хлів, курник та комора. Тут все говорить про те, що у будинку живуть працьовиті люди: майстерно сплетені кошики, різьблені інструменти, розписаний посуд.
У цій хатині значно простіше, ніж у попередній, але все одно затишно. - Наступна хатинка, з с. Гаврилівці, зовсім бідненька. Небагатий власник був «халупником», які найчастіше мусили йти у найми. Третину невеликої кімнатки займає піч, ліжко та стіл з лавами. Кімнату прикрашають лише образи у куті.
Підвісна колиска вказує на те, що у будинку є немовля. А поруч із нею стоїть основний інструмент господині дому – ткацький верстат.
- Спершу заходимо до будинку, в якому у 1835 р. жив багатий селянин. Крім розкішної садиби, господар володів стайнею, стодолою, курником, кошницею для зберігання збіжжя, коморою та пивницею.
- Роздивляємось старовинний храм
Церква зі зрубу (звели у 1774 р.) перевезена з с. Драчинці Кіцманського району. Це класичний храм для буковинського краю, саме у такі святині ходили селяни кількасот років тому.
Зайдіть всередину та роздивіться іконостас, який зібрали по частинках із вцілілих образів дерев’яних церков Буковини.- Зверніть увагу на особливість оформлення церкви. На стінах побачите копії малюнків румунського придворного художника зі святинями Буковини.
- Вивчаємо буковинські звичаї інтерактивно і сміливо
Ви можете не лише побачити, як жили наші пращури, але й перенестись у минуле та відгуляти весілля за старовинними звичаями. Звісно, сама церемонія буде не офіційною, проте обряди точно відтворені. Чудова можливість відсвяткувати річницю, або просто знову відчути себе “молодими” і обмінятися словами кохання у затишній атмосфері українських традицій.
Якщо весілля - це занадто екстремальний для вас варіант, спробуйте себе у буковинських ремеслах. У музейних хатках чернівецького скансену вчать ткати, різьбити по дереву, розписувати посуд і т.д. - Робимо атмосферні фотографії
У будь-яку пору року музей під відкритим небом у Чернівцях стане для вас ідеальним місцем для фотосесії, значно цікавішим і економнішим, ніж будь-яка студія.Підказка: якщо ви плануєте фотосесію у чернівецькому скансені, захопіть із собою вишиванку. У ній фотографії стануть ще більш атмосферними.
Якщо тихий відпочинок для вас не дуже цікавий, тоді їдьте у музей під час фестивалів. Наприклад, щовесни тут проводять фестиваль Обнова-fest.
Що ви побачите під час нього? Виступи відомих українських гуртів (От Vinta, Мері, Kozak System, Тінь сонця та ін.), театральні вистави, майстер-класи (ляльки-мотанки, етнозачіски), квести, середньовічні розваги, фотозони.
Взимку сюди варто приїхати на свято «Від Різдва Христового до Йордану». В цей час тут виступають масштабні вертепи, організовують коло коляди, маланкують.
Тут можна не тільки відчути неповторну українсько-європейську гармонію. Чернівці – це екстремальні прогулянки мотузковим парком та верхи на коні. Це – незвичні пам’ятники чорному квадрату Малевича і трояндам, якими підмітали вулицю О. Кобилянської, будинок-корабель і серце закоханих, що катає всіх охочих на гойдалці. На чернівецьких фестивалях ви зустрінете безліч Маланок, найвідоміших українських і світових поетів, вуличні вистави на ходулях, оригінальні подарунки місту від ковалів і чимало яскравих відкриттів, які переконують повертатися сюди знову і знову по запаси незабутніх емоцій.