Національна опера України

Довідкова інформація
    Театр «Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка» – це Київський театр опери і балету імені Т. Г. Шевченка (з 1992 р. Національна опера України) – символ оперно-балетного мистецтва нашої країни. Розкішна архітектура, вишуканий інтер’єр і феєричні вистави – те, заради чого варто відвідати театр. Ще в далекому 1901 р. споруда у всій красі була представлена публіці і вразила тогочасну уяву відвідувачів ошатністю.

Діяльність театру
    Творчий колектив національної опери приймав участь у найпрестижніших музичних фестивалях світу, що проходили у Парижі, Страсбурзі, Мадриді, Будапешті. За останні роки на сцені театру відбулися прем’єри складних оперних шедеврів – “Макбет”, “Алєко” Рахманінова, “Ярослав Мудрий” Майбороди, “Мойсей” М. Скорика, “Іоланта” Чайковського та ін.
    Трупа балету представила глядачам “Весілля Фігаро” Моцарта, “Майстер та Маргарита”, “Сюїта в білому” – незмінна класика у виконанні відомих далеко за кордоном українських балетмейстерів.
    Вистави проходять у супроводі симфонічного оркестру та хору, в якому задіяні визначні музиканти та співаки сучасності. Створити ще яскравішу картинку на сцені допомагають захоплюючі декорації та ексклюзивні костюми артистів.
    Сьогодні Київський театр опери і балету – одна з найвідоміших труп не тільки в Європі, а й у світі. ЇЇ люблять і приймають на сценах Франції, Швейцарії, Канади, США, Данії, Японії, Австрії, Німеччини та ін.

Архітектура та екстер’єр
    Театр майже повністю зберіг автентичність в архітектурі та внутрішньому оздобленні. На фасаді використані барельєфи, символічні скульптури, у т.ч. бюст Тараса Григоровича, та високі декоративні арки. На даху, над головним входом, відвідувачів зустрічають міфічні крилаті музи-грифони з лірою в руках, які почесно несуть варту театру.
    В інтер’єрі відображена помпезність та шик в усіх її проявах. Декоративна ліпнина стін і стелі, мармурова підлога та сходи, венеційські дзеркала та світильники з Відня, крісла, обтягнуті оксамитом, люстра ніби з королівського палацу – все це дозволяє відчути себе як мінімум аристократом на світському прийомі. Урочистості залу додає домінуючий в оформленні червоний колір в поєднанні з позолоченими елементами, кольоровий розпис та продумане до деталей освітлення.
    Поруч з театром встановлено пам’ятник композитору М. Лисенку – автору духовного гімну України “Молитва за Україну” і “Вічного революціонера”, творцю опер “Тарас Бульба”, “Наталка Полтавка”, “Різдвяна ніч”, “Енеїда”. Його заслужено вважають засновником української національної музики.

Містика у появі Київського театру
    Виникнення будівлі театру оповите трагічними подіями. Вишуканої споруди могло б і не бути, якби не пожежа в старому приміщенні 1896 р., після показу драматичної опери «Євгеній Онєгін». Протягом 5 років втіленням нового проекту споруди займався провідний архітектор В. Шретер. Але довгоочікуване урочисте відкриття закладу проходило без нього – автор шедевру не дожив до події всього декілька місяців.
    Після того будівля не раз опинялась під загрозою знищення, але вистояла навіть у часи війни. Можливо, низка попередніх фатальних випадків й була ціною за збереження та майбутнє процвітання театру.

Факти у цифрах
    – Загальна площа театру – 60 тис. кв. м, загальна площа сцени – 824 кв. м
    – В оркестровій ямі одночасно може розміститися 100 музикантів, а на сцені театру – 150 чоловік.
    – Театр одночасно може розмістити 1304 глядачів.
    – Сцена виконана з уклоном, перепад якої з глибини до краю складає близько 1 м.
    – Над сценою знаходиться завіса – елемент протипожежної системи – вагою близько 40 тонн.