• Увійти
  • Реєстрація
Назад до каталогу

Михайлівський Золотоверхий монастир

Режим роботи:
  • Пн

    з 08:00 до 19:00

  • Вт

    з 08:00 до 19:00

  • Ср

    з 08:00 до 19:00

  • Чт

    з 08:00 до 19:00

  • Пт

    з 08:00 до 19:00

  • Сб

    з 08:00 до 19:00

  • Вс

    з 08:00 до 19:00

Контакти:
+38 (044) 278 70 68
Адреса:

м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 8

Показати на карті
Час перебування:
~ 40 хвилин
Довідкова інформація
    Михайлівський Золотоверхий монастир – головний монастир УПЦ КП та вимушений свідок кривавих подій Революції Гідності. Пам’ятка доби українського бароко в кольорах національного прапору ніби кричить: «В мені – вся історія України!».

Чим визначний Михайлівський Золотоверхий монастир?
    – Один із найбільших монастирів давнього Києва та найбагатших на той час в Україні.
    – Під час Євромайдану (2013-2014 рр.) саме тут переховувались від «Беркуту» мітингувальники.
    – У ніч 11 грудня 2013 р. вперше за 800 років (з часів навали монголо-татарів) дзвони Михайлівського монастиря били на сполох і зібрали на захист протестуючих тисячі киян.

Навіщо йти під монастир: 6 причин відвідати обитель
    1. Чому Золотоверхий? Собор архістратига Михаїла (святого покровителя Києва) – перша у Київській Русі церква із золотою банею, що відобразилось на сучасній назві монастиря. 45 кв. м мозаїк та фресок із мерехтливим ефектом створюють світлові ілюзії всередині храму.
    2. У корпусі великомучениці Варвари на престолі у срібній гробниці зберігається частка мощів святої – покровительки дітей, любові та шлюбу. Вони вважаються чудотворними і приваблюють багатьох паломників.
    3. Побачити залишки хрещальні XII ст., схованої під мережаним наметом у приділі святої Катерини. Тут же під гранітним каменем замурована капсула з посланням до нащадків на відзнаку робіт по відтворенню Михайлівського Золотоверхого монастиря 1997 р.
    4. Трапезна Михайлівського монастиря – перший храм Києва, де ще до проголошення незалежності велось богослужіння українською мовою, та перша відреставрована пам’ятка монастиря. Тут відбуваються таїнства хрещення та вінчання.
    5. Завітати до музею (у дзвіниці та прилеглому корпусі св. Варвари) і відтворити в уяві давній вигляд монастиря за допомогою фрагментів археологічних знахідок з території собору – фресок, будматеріалів та ін. Найцінніші експонати – срібні Царські ворота 1811 р. з головного іконостасу та різьблена плита зі святим вершником XI ст.
    6. На подвір’ї монастиря є фонтан зі святою водою, кажуть, він виконує бажання. Не забудьте про цей приємний бонус після прогулянки та усього побаченого).

Невідома дзвіниця: ТОП-3 фактів, про які варто знати перед відвідуванням
    – Має електронний годинник та наділена незвичайним музичним інструментом з механічним керуванням – карильйоном висотою 40 м. Складається із 51 дзвону, вага найменшого – 4 кг, найбільшого – 8 тонн. Кожної години диво-інструмент грає складні та відомі кожному українські мелодії.
    – З висоти дзвіниці – мальовничий вид на Київ, Софію Київську та Софіївську площу – чудова картинка для нових вражень та оригінальних селфі гарантована.
    – Коли дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря скликають до молитви, треба піднятись на дзвіницю та постояти під найбільшим дзвоном – кажуть, вібрації дозволяють отримати небувалий заряд енергії.
Як добратися?
Пропонуємо готові маршрути, а також квитки для них
До Михайлівського собору можна доїхати на метро до станції «Майдан Незалежності», звідки рухатись по вул. Михайлівській до Володимирського проїзду та повернути праворуч – всього пройти близько 800 м. З Поштової площі можна добратися на фунікулері – його верхня станція знаходиться за 300 м від монастиря.
Варто знати!
Особливості маршруту
Музей працює з 10:00 до 17:00 щоденно, крім понеділка. Вартість вхідного квитка – 30 грн. для дорослих, 15 грн. – для дітей. Є можливість замовити екскурсію (її вартість – 120 грн.), а також піднятися на дзвіницю, щоб на власні очі побачити карильйон. Дуже радимо!
При монастирі діє готель для паломників на 39 місць (5 та 6 поверх монастирського корпусу). Деталі за тел. +38 (067) 855 75 05 – адміністратор готелю ієромонах Феодосій.
У межах монастиря працюють книжкова та іконна лавки, церковний склад-магазин.
Де зупинитися?
виберіть місце вашого розташування
Де поїсти?
виберіть заклад харчування
Об’єкти неподалік
неподалік також можна подивитись
Почитати ще...
цікаві статі щодо вашого напрямку
      Ми звикли вважати, що час – лінійний, і все, що вже сталося, неможливо пережити знову. Але Київ вщент руйнує цю думку. Прислухаючись до його подиху, відчуваєш, що жодна з подій, які відбувалися тут протягом багатьох століть, не зникла. Біля пам’ятника засновникам Києва здається, що ти пливеш у човні разом із легендарними братами та сестрою і не можеш відвести погляд від пагорбів над Дніпром. У Меморіалі жертв голодомору перетворюєшся на свідка геноциду українців 1932-1933 років. На Майдані Незалежності ніби знову вдихаєш гаряче повітря Революції Гідності. Київ – це пам’ять, яка не піддається часу і не стирається новими подіями.
      Також Київ – змога літати над Дніпром завдяки швидкісній канатній дорозі, взяти участь у наймасштабнішому різдвяному дійстві країни, побачити більше сотні незвичайних велетенських писанок. Тут ви відчуєте себе Гуллівером у мініатюрному місті-копії Києва, знайдете караван у вушку голки, вітряк на частинці макового зерна, кішку з 40 ногами і опинитеся всередині мильної бульбашки. Київ завжди радо поділиться з вами своєю незвичайною пам’яттю і сюрпризами, варто тільки захотіти зрозуміти його.
Читати далі...
Відгуки
реальні враження людей






11-09-2020 08:22
JamesRourb
https://t.me/XrumerSeo - Статейное продвижение https://t.me/XrumerSeo - Email marketing
12-03-2023 23:51
essenug
<a href=http://accutane.buzz>how much is accutane with insurance</a> Karachi also has an array of some good museums, including the National Museum of Pakistan, State Bank of Pakistan Museum Art Gallery, MagnifiScience Centre, PAF Museum and Pakistan Maritime Museum
07-05-2023 22:08
eminifY
<a href=https://vardenafil.top>levitra es con receta</a> 968792 PMC free article PubMed CrossRef Google Scholar