-
Пн
з 00:00 до 24:00
-
Вт
з 00:00 до 24:00
-
Ср
з 00:00 до 24:00
-
Чт
з 00:00 до 24:00
-
Пт
з 00:00 до 24:00
-
Сб
з 00:00 до 24:00
-
Вс
з 00:00 до 24:00
Потяг зупинився. Ви зійшли на перон найбільшого тупикового вокзалу в Україні. Перед очима – споруда Одеського залізничного вокзалу, який щойно прийняв одного із 35 тисяч пасажирів за добу з одного із 140 потягів. Щоденно вони прибувають чи відходять від 6 пасажирських платформ. З висоти платформи добре видно великі сині літери на фронтоні споруди: “Ласкаво просимо у місто-герой Одеса”. Привітно. Ви знаходитесь у центрі міста і можете легко дістатися до будь-якої його точки.
На вокзалах не прийнято затримуватися надовго. Але не поспішайте. Перше враження – найцінніше. Цей вокзал з’єднує Одесу з усіма районами Одеської області, регіонами України, містами Білорусі, Чехії, Німеччини, Польщі та інших країн Європи.
Вокзал може говорити не тільки голосом диктора вокзалу, але й німими цифрами. Якщо йти з ним на контакт, то ви дізнаєтесь, що число “1944”, викарбуване на фасаді – то рік звільнення міста від фашистів, а “1952” – рік зведення нової будівлі вокзалу.
Блукаючи між більше ніж 30 касами, серед звичайних та комфортних залів відпочинку, довідковими та сервісними центрами, хоча б раз варто підняти голову догори – щоб зрозуміти, чому будівля вокзалу є пам’яткою архітектури та культурним надбанням місцевого значення. У центральному підкупольному залі вас зустріне урочиста люстра над головою та вишукані колони на другому поверсі. Зупиніться і уявіть: ви не у метушливій споруді багажних відділень, зустрічей та побачень, а у палацовому комплексі. У такому інтер’єрі це зробити неважко.
ТОП-3 неочікуваних фактів про Одеський залізничний вокзал
1. Уже встигли звірити час по годиннику на фронтоні вокзалу? А у часи Громадянської війни його попередники були мішенню для противників! Зараз це один із двох громадських механічних годинників міста.
2. Сучасна ілюмінація літер на фронтоні вокзалу насправді реконструйована за старими архівними схемами, тобто вокзал і в давні часи підсвічувався.
3. До відновлення будівлі вокзалу доклав руку одеський контрабандист Натанчик Френкель – “Лісний король Чорного моря” та добрий друг Мішки Япончика. З його подачі було відновлено споруду із залученням праці німецьких полонених.
Ви дізнаєтесь багато нового про те, що творилося в різні часи в Одесі по іншу сторону життя: про те, як жили і живуть звичайні одесити. Про те, чому Одеса стала батьківщиною для безлічі кримінальних традицій. Ми підкажемо вам місця, де ви навіть почуєте особливий одеський говір, де ви зможете більше дізнатися про те, наскільки важливою була для Одеси єврейська культура, і які ще національні і релігійні громади залишили свій слід в історії міста.