Кінбурнська коса

Українські Мальдіви, або Про це писав Пушкін

Отже, Кінбурнська коса – це:

• частина Кінбурнського півострова. Часто Кінбурнською косою називають увесь півострів, хоч це і не зовсім вірно. Власне сама коса має протяжність понад 8 км, а однойменний півострів простягся на 45 км. На ньому є лише 4 села, де проживає загалом менше 1 тис. мешканців.

  Цікаво
  Якщо перекладати назву півострова «кил-бурун» з татарської, то це «гострий ніс», з турецької «кіл-буруні» – «волосина-мис».

• заповідна територія, частина НПП «Білобережжя Святослава»;
• півострів, який був відомий ще древнім грекам як Гелея. Порослий непрохідними лісами, його полюбляли скіфи, а поблизу проходив шлях «із варяг у греки», тому тут часто зупинялись торгові кораблі Давньої Русі;
• місце, де поєднуються ковиловий степ із дубовими та сосновими лісами, заболочені місцини з великою кількістю солоних та прісних озер. Тут росте понад 500 видів рослин, гніздиться багато рідкісних птахів;

  Цікавий факт
  Вважається, що казкове «Лукомор’я» О. Пушкіна – це і є реліктові хащі Кінбурнського півострова, де, щоб охопити руками стовбур деяких дубів, потрібно кілька дорослих людей (на гілках такого дуба спокійно може сидіти русалка :) ).

• узбережжя, що являє собою суцільний пляж із білісіньким пісочком і прозорою блакитною водою, тому косу недарма вважають «українськими Мальдівами».

Топ-5 особливостей відпочинку

1. Не розраховуйте на звичні для морських пляжів розваги.
   Кінбурнська коса недарма вважається одним із найкращих еко-курортів України. Територія заповідна, а, отже, відносно малолюдна й важкодоступна (є місця, куди не заїдеш автомобілем). Тут не зустрінеш продавців пахлави й кукурудзи, батутів і водяних гірок, не покатаєшся на «банані» й навряд чи знайдеш дискотеку ввечері.
2. Основні заняття: дихати неповторним повітрям, купатись, вивчати місцеві дива.
   Повітря на Кінбурнській косі наповнене фітонцидами від безлічі місцевих лікарських рослин, йодом та іншими корисними мікроелементами. Тому сюди варто приїжджати людям, які прагнуть відпочинку із оздоровленням. Це справжній природний spa-курорт, адже тут є озера з цілющими грязями та покладами лікувальної білої глини.
   Купатись можна як у солоних морських водах, так і в прісному лимані (залежно від того, де ви зупинитесь). Підхід до води досить пологий, тому підходить і для купання дітям.

   Бонус!
   Дуже часто до берегів підпливають дельфіни афаліни, полюючи на рибу. Тому, якщо ви затримаєтесь на Кінбурні не один день, то у вас є досить високі шанси їх побачити!

   Кількість цікавинок значна: залишки турецької фортеці, реліктові гаї, шпиль коси, де зустрічаються води моря та лиману, рожеві солоні озера, зарослі орхідей та ін.
3. Обов’язково захопіть із собою: фотокамеру, засіб від комарів і гарний настрій.
   
   • Головна гордість Кінбурна – його природа! Особливо красивими виходять фото на фоні рожевих озер, столітніх дубів, білого піску.
   • З травня по липень на острові хмари комарів (в серпні, кажуть, їх майже не буває). Тому обов’язково візьміть засіб від комах!
   • Якщо ви їдете на Кінбурн з позитивом, то не має значення, коли. Адже купальний сезон тут із травня по вересень, а літо і осінь - грибна пора, тому можна привезти додому кілька в’язанок сушених грибів з ароматом моря!
4. Пам’ятайте про безпеку!
   
   • На Кінбурні важко дістати ліки, тому наявність аптечки обов’язкова, як і засобів від комах та сонця.
   • Проїхати тут можна лише позашляховиком, та й то не всюди. АЗС на півострові немає, врахуйте це!
   • Багато кого приваблює екстремальне купання на піку коси, де сходяться солоні й прісні води, так от: робити цього дуже не рекомендується. Надто сильні течії. Навіть треновані плавці так не ризикують.
   • Є небезпека заблукати. Дітей тримайте в полі зору.
   • Крім того, не забувайте про хащі реліктових лісів, де, кажуть, колись водилось багатенько нечисті ;). Адже у Волижиному лісі, наприклад, був священний сад Гекати – богині місяця, духів та магів.
5. Готуйтесь, що захочеться приїхати сюди ще!
   50% туристів відпочивають на косі кілька років поспіль, надаючи перевагу близькості до моря, цілющій природі та спокою.

Де жити, якщо обрали Кінбурнську косу?

1. Кемпінги: найпопулярніше, найближче до моря, найцікавіше.
   На косі їх кілька. Найвідомішим є Кінбурн-кемп. А, наприклад, кемпінг «Два береги» розташований майже на кінчику коси, тому є можливість купатись і в морі, і в лимані.
   За 100-120 грн. за добу ви зможете (тут і далі ціни станом на 2020 р.):
   • поставити намет (чи, навіть, запропонують свій);
   • мати доступ до питної та технічної води;
   • користуватись туалетом, душем, Wi-Fi, підзарядити техніку;
   • замовляти їжу в місцевих кафе;
   • в деяких кемпінгах є бари.

   Важливо!
   Поза зоною кемпінгу ставити намети категорично заборонено! Патрулі регулярно перевіряють територію, тому можна дістати чималий штраф.

2. Будинки без зручностей у приватному секторі.
   Вартість від 150 грн. з людини. Але перевіряйте віддаленість від моря, бо іноді таке житло знаходиться й за кілька км від пляжу.
3. Приватні готелі чи бази відпочинку.
   Звичайні номери 200-600 грн. з людини за добу. Винайняти будиночок-котедж для сім’ї чи компанії із зручностями від 2000 грн. за добу.