Косівський ринок

    Сьогодні ми звикли все купувати в супермаркетах – від продуктів до одягу. Ринки відходять на другий план, і найчастіше там можна зустріти тільки бабусь з дідусями, які не визнають «модні магазини».
    А вже коли ми приїжджаємо в інші міста на екскурсії, ринки взагалі не потрапляють до категорії must visit. І даремно! Багато з них гідні пильної уваги, часом, можливо, більшої, ніж культові замки і пам'ятники. У Західній Україні ринки – це своєрідні сховища традицій. І одне з таких «сховищ» – Косівський ринок сувенірів. Давайте одразу визначимося: під «сувенірами» тут мають на увазі абсолютно все – від ароматних сирів до кінних упряжок.
    Більшого асортименту товарів на прилавках навряд чи можна десь зустріти! І найголовніше – кожна дрібниця, яку усміхнені продавці будуть вам пропонувати, несе в собі традиційний гуцульський колорит.

Факти про Косівський ринок сувенірів
    1. Сьогодні Косівський ринок насправді вже не Косівський, а Смоднянський. Все тому, що з центру Косова він переїхав до сусіднього села Смодна. Але нова назва не прижилася, і ринок як називали в народі «Косівським», так і продовжують називати.
    2. Ринок працює всього два дні на тиждень – по четвергах і суботах і (увага!) з 6-ої до 14-ої. Однак продавці починають збиратися додому вже об 11, тож треба поспішити – гуцули не люблять довго спати!
    3. Продавці приїжджають на місце о 2-3 годині ночі і при світлі ліхтариків шукають свої прилавки, щоб першими розкласти свій товар.
    4. О 4-5 ранку приїздять перекупники, які тоннами скуповують сувеніри та перепродають їх на ринках по всій Україні до 2-3 разів дорожче.

Які сувеніри вибрати?
    Як і на будь-якому ринку, тут можна знайти як оригінальні речі, так і ширвжиток. Ми підготували список товарів, які можна сміливо купувати на Косівському ринку. Щоб знайти подібні – треба буде добряче пошукати.

Для мам і бабусь:
    • вишиванки – тут їх тисячі. Звертайте увагу на вишивку на сорочках і вибирайте ті, де вона ручна. Тому що хитрі майстрині вже освоїли друк на тканині і щосили використовують технологічний прогрес. Але це вже зовсім не те, правда?
    • ліжники – різнокольорові домоткані ковдри з овечої шерсті;
    • розписана кераміка – тарілки, глечики, плесканці;
    • силянки з бісеру;
    • вишиті рушники;
    • різьблені дерев’яні шкатулки.

Для дітей:
    • фігурки з сиру, фігурні сирники;
    • дримби – музичні інструменти, які зручно всюди возити з собою;
    • керамічні свистульки різних форм і розмірів;
    • льодяники на паличці – ті самі півники, яких ми пам'ятаємо з дитинства;
    • різьблені дерев'яні іграшки.

Для тат і дідусів:
    • череси – чоловічі широкі пояси;
    • кептарі – жилети з вовни серед гуцулів в особливій пошані;
    • карпатські настоянки – тут їх сила-силенна на будь-який смак;
    • шахи ручної роботи – у наборі навіть король з королевою – справжні гуцули;
    • традиційну кресаню.
    Якщо ж ви не плануєте скуповувати багато сувенірів, обмежтеся пряниками, ягодами і фруктами – їх можна з'їсти просто тут. А на пам'ять візьміть магнітики, тільки не купуйте пластикові з надрукованими папірцями всередині (а тут і такі є!), а виберіть колоритні керамічні або дерев'яні фігурки з гуцульськими мотивами.

Наповнили рюкзаки – наповнюємо мозок!
    А що ж робити після, коли сумки вже навантажені симпатичними сувенірами, а на годиннику всього 11 ранку? Відмінною ідеєю буде відвідати музеї, яких у Косові цілих три. Найколоритніший із них – Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Тут ви побачите старовинне гуцульське вбрання, посуд, прикраси. Загалом, все те, що ви бачили на ринку, тільки раритетніше.
    У Музеї народної творчості М. Струтинського, що розташувався в будівлі школи мистецтв, вас вразить колекція вишиванок – тут їх більше 10 тисяч! І якщо залишиться час, зазирніть до Музею визвольної боротьби Прикарпатського краю – почуєте багато цікавих історій.