Хата-музей Олекси Довбуша

Подорож у часи опришків
    Прикарпаття – це край гір, полонин, привітних людей та багатющої історії. Невід’ємною частиною цієї історії була боротьба селян у час посилення кріпацтва проти панів – землевласників, шляхтичів та лихварів. Саме на Прикарпатті розпочали свою діяльність опришки – народні месники. Найвідомішим їх провідником вважають Олексу Довбуша, загін якого 8 років наганяв жах на багатіїв, дідичів та польську шляхту.
    Довбуша вважають карпатським Робін Гудом і вірять, що десь у горах він заховав незліченні скарби. Ставлення гуцулів до нього особливе: на Івано-Франківщині є 3 музеї Олекси Довбуша і близько 100 його погрудь та пам’ятників лише у Косівському районі (!).
    Хата-музей Олекси Довбуша у Космачі – це приватна колекція (близько 500 експонатів) місцевого краєзнавця Михайла Дідишина. А особлива вона тим, що зібрана у хаті-зимівнику, біля дверей якої понад 200 років тому було підло вбито Олексу Довбуша. Ця невелика хатина колись призначалась для ночівлі під час сінокосів і належала Стефану Дзвінчуку, який смертельно поранив Олексу.

Цікаво, що багатії вважали Олексу Довбуша невразливим для звичайної зброї, тому для його вбивства виготовили срібну кулю, над якою молились 12 ксьондзів (польських священиків).

5 причин, чому варто завітати у хату-музей Олекси Довбуша:

    
1. Побачити легендарну хату-зимівник, якій понад 300 років і відчинити старовинні двері, біля яких поліг Довбуш. Вона і є основним експонатом. Виготовлена з кедру, який має «свій голос» – скрипить по-особливому. І, хоч ця хатина призначалась лише для тимчасового проживання, у ній майже до 106 років прожила родичка зрадника Дзвінчука. Вона тут народила трьох своїх доньок і була переконана, що на їхньому роду лежить прокляття за смерть Довбуша, бо жодна з її дочок не мала дітей.
   Коли Михайло Дідишин випадково натрапив на цей зимівник, то домовився у селищній раді і переселив бабусю у новий двір, а цю хату перевіз до себе на подвір’я і почав збирати експонати для свого новоствореного музею. Колекцію пан Михайло збирав понад 30 років.
    
2. Доторкнутись до речей, які колись належали самому Олексі Довбушу! У колекції Михайла Дідишина є багато старовинних гуцульських речей, зокрема, і опришківських, але найціннішими є все ж особисті речі ватажка: його капелюх, ремінь, топірець, сумка, у якій він носив гроші, а ще цівка (ствол) рушниці, з якої було вбито Довбуша.
    
3. Побачити у дворі музею витесаний з суцільної кам’яної брили пам’ятник Олексі Довбушу. Його автором і творцем є Михайло Дідишин. Відкривали його у 1000-у річницю Хрещення Русі в присутності багатьох відомих людей, але КДБ знищила відеозапис про цей день.
    
4. Побачити ще близько 500 цікавих експонатів, серед яких: старовинні предмети гуцульського побуту (посуд, скрині та ін.), бартки (топірці), череси (чоловічі пояси, які наповнювали грошима), кептарі (головні убори), зброя та оригінальні дерев’яні та кам’яні скульптури.
    
5. Почути історію життя Довбуша, легенди про нього та перейнятись духом тієї бунтівної епохи. Тут ви зрозумієте, хто для вас Олекса Довбуш – месник чи розбійник, герой чи тогочасний «рекетир». І вирішите для себе, яка з трьох версій загибелі Довбуша є більш імовірною: зрада, кохання чи гроші. А, може, ще й захочете спробувати відшукати заховані ним скарби!