Місто-фенікс Батурин

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Батурин – це легкі крила вільного птаха на мальовничих берегах річки Сейм. Народившись на початку ХVІІ ст., він менш ніж за 100 років зумів стати гетьманською столицею. Батуринський суд вирішував найзаплутаніші справи, з гетьманського будинку надходили накази, з якими не сміли сперечатися, а місцева скарбниця зберігала коштовності, що не мали ціни.<br/> &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Політ міста-птаха постійно намагалися обірвати. 1708 року за наказом Петра І Батурин спопелили російські війська на чолі з Меншиковим. Після смерті останнього гетьмана К. Розумовського місто нещадно нищив час, згодом руйнували Перша і Друга світові війни. Але Батурин, ніби фенікс, щоразу піднімався з попелу, щоб відновити свої неповторні пам’ятки і гордість козацького міста.<br/> &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Гетьманська столиця, знову розправивши крила, дає змогу пройтися пліч-о-пліч із історією місцями Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи, П. Орлика і К. Розумовського. Могутня цитадель, яскраві експонати археологічного музею, незнищенний будинок В. Кочубея, розкішний палац К. Розумовського і оригінальна Воскресенська церква не залишають сумнівів, що місто-фенікс подарує незабутні враження. <br/>