Площа Ринок у Львові – центральна площа міста, що виникла в ХІІІ ст. Усе місто б’ється в її ритмі. Площу створювали за ретельними математичними розрахунками, тому вона має форму кола і суворий розмір – 142х129 м. У середньовічні часи тут карали і страчували злочинців. Це поспішали побачити всі міські жителі. А на базар, що діяв тут, з’їжджалися з цілого світу. Кожна з кам’яниць, споруджених тут у ХVІ ст., має незвичайну історію. У них розміщені оригінальні музеї і безліч атракцій для туристів. На площі ви побачите закоханих левів, бронзовий пуп, колодязі-фонтани із скульптурами грецьких богів і ще багато незвичайного.
Львівський історичний музей (палац Корнякта) – один із перших, створених в Україні. Йому вже майже півтора століття! Головний відділ розташовано в елегантній кам’яниці, збудованій (1580 р.) за довершеним проектом італійця П. Борбона. Будівля належала знатному купцеві К. Корнякту, королю Польщі Яну ІІІ Собеському, а потім шляхетному роду Жевуських. Одна з його представниць, Евеліна Ганська, була коханою Оноре де Бальзака. У цих стінах 1687 р. уклали договір, що змінив долю України. Зараз тут зачаровують підлога з більше 10 видів дерева, середньовічні та ренесансні інтер’єри, коштовності ХVІІ-ХVІІІ ст., старовинна музична скринька і крісло-дракон.
“Копальня кави” – найдовша в світі книгарня-кав’ярня. Розташована на 1-му поверсі палацу Любомирських – барокової кам’яниці ХVІІ ст., спорудженої за проектом віртуозного архітектора Яна де Вітте. Дарує насичений аромат понад 30 кавових напоїв – феєричних запаяної і бандерівської кави, кави для закоханих та ін. Ними можна насолоджуватися за зручним дерев’яним столиком серед цікавих кавових прикрас. Посмакувавши, озбройтеся каскою та прямуйте до шахти, щоб спробувати себе у видобуванні львівської кави і скуштувати каву з різних куточків планети. Також тут можна придбати пакуночок ароматних зерен і незвичні кавові сувеніри.
Нездоланна фортеця площею майже 14 000 кв. м, розташована на 68-метровій горі вулканічного походження. У ХІІІ столітті укріплення не змогли взяти штурмом війська хана Батия, а в ХVІІ власниця замку Ілона Зріні змусила австрійців 3 роки тримати його в облозі. Також у фортеці є найглибша на Закарпатті криниця, яку допомагав будувати чорт.
м. Тернопіль; вул. Й. Сліпого, 7; ТВЦ «Атріум» (5 поверх)
«Спадок» – єдина на Тернопіллі і друга в Україні етногалерея. Тут представлено колекцію старовинних етнічних речей ХVІІІ-ХХ ст. зі всієї України, яку збирали понад 20 років. Екскурсія в етногалереї – змога поринути в український побут 100-літньої давності, побачити рідкісні ікони, національний одяг і прикраси, посуд, знамениті кролевецькі рушники та багато іншого, придбати автентичний сувенір. Тут вам зроблять фотосесію в етнічному строї, дадуть давній одяг напрокат. Етногалерея влаштовує зустрічі з сучасними митцями і майстер-класи для дітей.
Музей “Арсенал” – сувора мурована будівля, яку спорудили 1556 р. поруч із найвищим міським муром. Споруда забезпечувала охоронців Львова гарматами, зберігала боєприпаси. Давала житло міському катові і місце кімнаті, де катували злочинців. У ХVІІІ ст. тут тримали під вартою учасників «Коліївщини», пізніше споруду перетворили на в’язницю. З 1981 р. тут діє Музей зброї Арсенал, аналогів якого немає у пострадянських країнах. Він зацікавить велетенською експозицією зброї з понад 30 країн: булавами давньоруських воїнів, кавказькими ножами, дворучними мечами, древніми гарматами, старовинною військовою формою і не тільки.
Музей народної архітектури та побуту у Львові – найбільший скансен Європи (1971 р.). На його майже 36-га площі розташовані старезні садиби з Гуцульщини, Лемківщини, Покуття, Бойківщини та інших етнографічних районів. Завітавши сюди, ви побачите речі, які використовували в побуті більше двох століть тому. Церков тут аж сім! Стільки храмів немає в жодному європейському скансені. Прогулянка музеєм – це змога на власні очі побачити, як виготовляються мило та олія. Тут ви опануєте гру на рідкісних музичних інструментах, відчуєте себе пекарем, ковалем, вправним стрільцем і скуштуєте справжню козацьку їжу, зварену на вогні.
Личаківський цвинтар – один із найстаріших цвинтарів у Східній Європі, закладений 1786 р. Його центральна брама, виготовлена 1876 р. в неоготичному стилі, створює незвичайну атмосферу ще біля входу до кладовища. Найдавніша надгробна плита цвинтаря датована 1675 р. Напис на ній викарбуваний вірменською мовою. На кладовищі поховані найзнатніші львів’яни і багато відомих українців: І. Франко, С. Крушельницька, С. Кульчицький та ін. Надгробні плити – справжні витвори мистецтва, створені блискучими львівськими скульпторами П. Ойтелє, Г. Вітвером, П. Філіппі та ін. Особливі таємниці цвинтаря відкриваються на нічних екскурсіях.
На сайте MD-UKRAINE используются cookie-файлы и другие аналогичные технологии. Если, прочитав это сообщение, вы остаетесь на нашем сайте, это означает, что вы не возражаете против использования этих технологий.
.jpg)
