Міські мури Львова

    Попри те, що Львів заховався за пагорбами та річкою, ласих завоювати славетне місто завжди було чимало. Саме тому мешканці збудували потужну систему оборонних споруд, які не раз рятували місто. Частина цих фортифікацій залишилась тут до сьогодні й відома як міські мури Львова.

Як будували оборонні мури
    Укріплення у вигляді стін довкола міста з'явились ще під час княжої доби, проте дерев'яні споруди не протримались довго, їх спалили у боях.
    Перші дві лінії кам’яних мурів Львова почали будувати ще у XIV ст., а третю лінію оборонних споруд завершили зводити у XVI ст.

Витривалість мурів міста
    Найбільш відомою облогою міських мурів став наступ під проводом гетьмана Богдана Хмельницького у 1648 р. Козаки у союзі з татарами оточили міські стіни, плюндруючи передмістя.
    Вони безперервно обстрілювали оборонні споруди, тому забарикадовані містяни вирішили підпалити захоплене передмістя вночі, щоб знесилити супротивника. Під час оточення замкнені містяни мусили пити воду з нечистотами, але не здавались.
    Зрозумівши що облогою місто не візьмеш, Хмельницький вирішив почати переговори. Цікаво, що хитрі львів’яни підкупили послів і ті розповіли гетьману, що місто дуже бідне. Так Львів відкупився від загарбників у декілька разів дешевше, ніж міг би. Гетьман з військами повернувся сюди у 1655 р. і знову залишився ні з чим.

Міські мури Львова як багатоступенева система захисту
    Оборонні споруди складались із чотирьох частин: Високого муру, Низького муру, третьої та четвертої лінії оборони.

Високий мур: яким він був раніше?
    Високий мур став першою оборонною лінією Львова. Стіна із величезних брил ламаного каміння розтягнулась на 1700 м. Товщина муру складала 3 м, а висота до 8 м.
    Перед стінами простягнувся глибокий рів, а увінчували їх величезні зубці та дерев’яні бойові галереї (гурдиції), звідки обстрілювали супротивників. Тут спорудили й машикулі, з них обливали ворогів окропом чи смолою. Вздовж муру розташовувались кам'яні прямокутні вежі, які розділили між ремісниками, щоб ті їх доглядали.
    Королівський та міський арсенал приєднали до муру у найбільш вразливому місці, що вело до житла мирного населення. Арсенали використовували як місце зберігання зброї і спорядження. Крім цього, вони служили і як фортеці. У міському арсеналі знаходилась камера для тортур і житло ката. У стіни Високого муру вели дві брами: північна – Краківська і південна – Галицька.

Вежі Високого муру, які збереглися до сьогодні
    Фрагмент Високого муру з кам’яних брил і досі знаходиться ліворуч від королівського арсеналу, поруч із книжковим ринком. Тут же ви побачите і залишки Вежі Мулярів, розташовані біля будинку на вул. Підвальній, 11. Фундамент вежі частково знаходиться під пам’ятником І. Федорову.
    Зберігся і фрагмент Вежі Токарів, який примикає до входу у сучасний Музей-Арсенал, в якому знаходиться виставка зброї. Залишки Шевської вежі примикають до протилежного боку музею.
    На просп. Свободи розташовані залишки колишньої Вежі Крамарів. Тепер на цьому місці працює однойменний ресторан, фасад якого є муляжем оригінальної башти.

Для чого побудували Низький мур?
    У 1418 р. почали зводити Низький мур, необхідність в якому виникла через початок використання вогнепальної зброї. Він розташовувався на відстані 20 м від Високого й охоплював 2/3 периметру міста.
    Для обстрілів у мурі спорудили 18 двоярусних бастей (округлих будівель, що виступають з основної споруди) діаметром 7-8 м. Внизу розташовувались бійниці для гармат, а нагорі – для вогнепальної зброї.
    Після того, як довкола муру почали будівництво наступної лінії оборони, необхідність у ньому відпала і він почав занепадати. Частину споруд переробили під житло, інші перетворились на сміттєзвалища.

Чи можна побачити Низький мур сьогодні?
    Залишки Низького муру з фрагментом бастеї знаходяться на вул. Підвальній, 5, трохи вище від міського арсеналу. Інша бастея розташована у підвалі бару «Під вежею».

Порохова вежа: вартовий з Третьої лінії оборони
    Третю лінію оборони звели у XVI-XVIІ ст. паралельно до перших двох. Вона мала захищати середмістя і складалась із земляних валів та веж.
    Однією із найбільших веж оборонної споруди є Порохова вежа, яка дивом збереглась до сьогодні завдяки тому, що в ній облаштували військовий склад. Вона розташовується через дорогу від пам’ятника І. Федорову. Товщина стін башти сягає 2,5-3 м.

Була ще й четверта лінія!
    Четверту лінію оборони спорудили через загрозу турецької навали у XVIІ ст. Вона складалась із масивних бастіонів. На жаль, залишків чи детальної інформації про неї не збереглось.