“Місто-емоція Львів”

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької – одна з найсліпучіших споруд Європи, створена 1900 року. Була збудована всього за три роки за проектом З. Горголевського і змусила річку Полтву стати підземною. На фасадах будівлі сяють неоренесанс, необароко і модерн. Разом із витонченими колонами, скульптурами восьми муз, Драми, Комедії, Трагедії та Слави вони змушують затамувати подих. Щоб оздобити споруду всередині, витратили кілька кілограмів золота і чимало кольорового мармуру. Розкішну завісу театрові подарував блискучий майстер Г. Семирадський. А з зали, схожої на ліру, линуть голоси найвідоміших українських і світових оперних зірок.

Проспект Свободи – головна львівська вулиця, що виникла у ХVІІІ ст. Після кожного кроку, зробленого тут, хочеться зупинитися: старовинні будівлі зачаровують еклектикою та сецесією. На проспекті розташовані кам’яниця, де львів’яни вперше побачили кінофільм, споруда, у якій жила Леся Українка. Тут минуло дитинство відомого письменника Л. Захера-Мазоха, до речі на його честь у Львові є вельми яскраве тематичне арт-кафе. На проспекті височів перший в Україні пам’ятник – фігура польського гетьмана С. Яблонського, створена у ХVІІІ ст.
    Зараз тут можна побачити пам’ятник славнозвісному вояці Швейку, бронзову «Хвилю Народного Відродження» 12-метрової висоти, сестру статуї Свободи, що сидить на даху одного з найколоритніших музеїв, і не тільки. Львів пишається кількістю левів у місті – місцевий історик із групою волонтерів рахували їх упродовж декількох років, і саме на проспекті Свободи розташована будівля, на якій їх найбільше – 99. Ми не будемо змушувати вас рахувати левів на кожній будівлі – це зовсім не примітна будівля на проспекті Свободи 22.

Неповторна пам’ятка початку ХVІІ ст., що стала місцем останнього спочинку однієї з найповажніших львівських родин. Засновник каплиці – Георгій Боїм – був довіреною особою короля Стефана Баторія, його син Павло – війтом (очільником маґістрату) Львова і придворним королівським лікарем, а онук Михайло – одним з перших європейців, хто досліджував Китай. Пам’ятка здалеку привертає увагу таємниче-сірим кольором і рідкісним для України стилем нідерландського маньєризму. Стіни будівлі – це скульптури, що відтворюють біблійні сюжети, і фрески, на яких майстерно зображено Богородицю, апостолів та батька і матір родини Боїмів. А на куполі каплиці височіє фігура Ісуса, подібну на яку неможливо побачити майже ніде в світі. Усередині споруди притягують погляд незвичні скульптури з «русинського мармуру» і цікаве зображення «Таємної вечері».

Площа Ринок у Львові – одна з найстаріших і найпопулярніших серед туристів площ Львова, заснована князем Левом Даниловичем. Ще з ХІІІ ст. тут щоранку починається життя міста і розтікається всіма його вулицями. Площа захоплює математичністю: має форму кола, оточеного 44-ма більш ніж 300-літніми вишуканими кам’яницями, які перебувають під захистом ЮНЕСКО. У давнину вони мали не більше трьох поверхів і трьох вікон на одному фасаді, зате замість номерів носили прізвища своїх власників. Колись площа була місцем страт і катувань, а фонтани, прикрашені витонченими фігурами давньогрецьких богів, слугували криницями.
    Сьогодні тут розміщаються найпопулярніші серед туристів атракційні концептуальні кафе і ресторани – Криївка, вивіски якої ви не знайдете (звісно, ми підкажемо адресу – пл. Ринок, 14; і не забудьте на вході сказати пароль: “Слава Україні – Героям слава! Слава нації – смерть ворогам”; і на запитання колоритного вусатого охоронця зі зброєю часів УПА, чи є москалі ні в якому разі не давайте стверджувальної відповіді!), декількаповерховий театр Пива із скляним фасадом (пл. Ринок, 32), найдорожча ресторація Львова і багато інших.

Львівська ратуша – велична споруда в стилі віденського класицизму, створена в 1827-1835 роках. Належить до спадщини ЮНЕСКО. До неї Львів прикрашали ще три ратуші. Пожежа 1848 року знищила вежу споруди. 1851 року вона була відновлена і стала 65-метровю – найвищою в Україні. Із її даху – з висоти пташиного польоту – можна побачити древні будівлі та вузенькі вулички, що змушують завмирати від захоплення. Для цього треба подолати 408 сходинок, на яких варто зупинитися, щоб помилуватися механізмом старовинного годинника вагою 2,5 тонни, який здійснює бажання і береже легенду про таємничого монаха-годинникаря. З лівої сторони від центрального входу до Ратуші знаходиться Львіський інформаційно-туристичний центр.

Найстаріша у Львові повністю збережена кам’яна будівля, створена 1370 року. Перебуває під охороною ЮНЕСКО. Архітектура храму – це рідкісне поєднання вірменського і давньоруського стилів із готикою та бароко. Стіни споруди мають півтораметрову товщину, а купол – незвичну опору: глиняні глечики. Інтер’єри заворожують різьбленими вірменськими хрестами-«хачкарами» і модерними фресками, на яких – більше 250 облич. А на подвір’ї собору можна побачити дзвіницю, створену 1571 року, дерев’яну каплицю ХVІІІ ст. і древнє вірменське кладовище, окремі плити якого вмуровані в стіни і мають вік більше 600 років!

Найстаріша серед аптек України, що досі працюють та перша аптека, яка з’явилася у Львові. Заснована 1735 року з назвою «Під чорним орлом» військовим фармацевтом В. Наторпом. Тут можна не лише придбати медикаменти, а й побачити понад 3 тисячі експонатів у 16 кімнатах музею фармації, створеного 1966 року. Ваги майже метрової висоти, аптечний посуд ХІV-ХІХ ст., старовинні рецепти, важкі преси, безліч лікарських рослин – в аптеці-музеї просто розбігаються очі. Також тут ви потрапите в алхімічну лабораторію, таємничі аптечні підвали і навіть у ХVІ ст., в яке занурює внутрішній дворик аптеки.

Єдиний в Україні італійський дворик, оточений палацом в стилі італійського ренесансу. Кам’яницю збудували 1580 року для купця К. Корнякта. Польський король дозволив йому спорудити будинок із шістьма вікнами на центральному фасаді, хоч будівлі на площі Ринок повинні були мати не більше трьох. Дворик, який називають королівським, нізащо не хочеться покидати: сюди не долинає міський шум, колони палацу зачаровують вишуканістю, лунають джаз і класична музика, а кав’ярня, розташована тут, частує смачними напоями. Також у дворику можна побачити ганебний стовп, на якому в ХVІ ст. карали злочинців.

Головний відділ Львівського історичного музею (пл. Ринок 6) – один із найстаріших музеїв в Україні, створений 1893 року. Його центральний корпус – вишуканий ренесансний палац, збудований 1580 року Костянтином Корняктом. Грецький купець, що торгував гуртом вином, шкірою, товарами зі сходу, мав ділові зв’язки із підприємцями не тільки з Речі Посполитої, а і з Німеччини, Молдови і Османської імперії. Шляхтич користувався прихильністю короля Сигізмунда ІІ Августа (ще б пак, адже навіть король брав у борг гроші у Корнякта!), і тільки йому володар польських земель дозволив побудувати кам’яницю аж із шістьма вікнами на фасаді – в той час як мало місце суворе правило при будівництві на площі Ринок, щоб будинок мав не більше трьох вікон.
    Згодом будівля була резиденцією польського короля Яна ІІІ Собеського, а 1687 року тут уклали визначальний для України Вічний мир між Польщею та Росією. Музей викликає захоплення готичною кімнатою, що не змінилася з часів Корнякта, і розкішними інтер’єрами королівських палат, серед яких зберігаються середньовічні та ренесансні меблі і коштовності ХVІІ-ХVІІІ ст.: музичні інструменти, картини, скульптури, нагороди з багатьох європейських країн.

Будівля з яскравим історичним присмаком: 1941 року з її балкону звучав «Акт відновлення Української державності», а 2007 під нею знайшли поклади кави, яку тепер видобувають, щоб тішити гостей більш ніж тридцятьма кавовими напоями і казковою атмосферою найдовшої в світі книгарні-кав’ярні. У Копальні кави, окрім смачного частування за милим дерев’яним столиком у затишній напівтемряві, можна, одягнувши каску, поринути в захопливу історію львівської кави, взяти участь у її видобуванні з шахти, насолодитися живою музикою у внутрішньому дворику, а також придбати мішечок запашної кави, кавові сережки і не тільки.

Сім поверхів невимовного шоколадного щастя. Справжні знавці шоколадної справи майстерно виготовляють тут солодощі незабутнього смаку за старовинними львівськими технологіями, вкладаючи в кожен виріб родзинку любові. Тут можна скуштувати серце Львова, відчути, як тане в роті пристрасне львівське танго, пізнати таємницю смаку Говерли і не тільки. Обов’язково підніміться на четвертий, п’ятий або шостий поверх, щоб попити ароматної львівської кави в товаристві найкращих краєвидів. А діти завдяки майстер-класу від творців шоколадних див навчаться виготовляти те, чим так люблять смакувати.

Костел святого Андрія Первозваного, колишній костел і монастир бернардинів – величний храм, будівництво якого почалося 1600 року і тривало цілих 30 років. Притягує погляд цікавим поєднанням ренесансу, бароко і маньєризму. На території храму жив Ян з Дуклі – перший львівський канонізований святий. На подвір’ї церкви можна побачити майже 400-літню криницю. Її збудували на місці джерела, що з’явилося там, де поховали святого. Якось церква врятувала Львів від нападу турків, які хотіли непомітно прокрастися до міста. Їх помітив монах, перевів стрілки годинника на вежі костелу уперед, і міські брами зачинили. А в підземеллі храму, кажуть, була підписана угода з дияволом.

Шматки могутніх кам’яних Високого і Низького мурів, завдяки яким Львів століттями мав славу нездоланного і квітучого міста. Вони почали споруджуватися ще в ХІV ст. і створювали три лінії потужної оборони. Чимало коштів на будівництво мурів йшли з «фортифікаційного» податку, який сплачували львівські виробники горілки, а одну з веж на власні кошти збудував відомий виноторговець К. Корнякт. Мури жодного разу не дозволили туркам захопити Львів, а постріл, зроблений 1648 року з даху досі добре збереженої Порохової вежі, мало не вбив Богдана Хмельницького.

Міський Арсенал – кам’яна двоповерхова споруда, створена 1556 року. Була пошкоджена кількома нищівними пожежами, але щоразу відновлювалася, щоб виготовляти зброю. Також у будівлі мешкав міський кат і розміщувалася кімната тортур. У ХVІІІ ст. арсенал перетворився на тюрму. Тут були ув’язнені учасники славнозвісного гайдамацького повстання. 1981 року споруда стала Музеєм зброї – одним із наймасштабніших на пострадянському просторі. Давньоруські булави ХІ-ХІІ ст., незвичні дворучні мечі ХVІ ст., обладунки воїнів Речі Посполитої, кинджали кавказців – старовинна зброя з понад 30 країн не залишить вас байдужими.

Каплиця в колоритному середньовічному дворику, споруджена 1591 року за проектом А. Підлісного. Її побудову фінансував один із найзаможніших жителів Львова К. Корнякт. Фасади каплиці привертають увагу нетиповим поєднанням ренесансу і руського народного стилю, який дарує їй надзвичайну схожість на традиційні українські дерев’яні церкви. Варто побачити оригінальну ліпнину всередині каплиці, збережену ще з часів ХVІІ ст. Будівля об’єднувала багатьох українців Львова і, поки поруч із нею будували Успенську церкву, виконувала роль храму.

Вишукана будівля в стилі пізнього бароко, від якої не хочеться відривати погляд. Створена 1749 року за проектом знаменитого архітектора Яна де Вітте. Розповідають, що монастир стоїть на місці будинку князя Лева Даниловича. Перший храм тут попросила збудувати його дружина – принцеса Констанція з Угорщини. 1559 року найбагатша наречена Речі Посполитої Гальшка Острозька ховалася в будівлі від Лукаша Гурки, що хотів силоміць узяти її за дружину і кілька тижнів вів за це війну. А в радянські часи тут діяв музей релігії, найбільший у Радянському Союзі.

Високий замок – улюблений парк львів’ян, створений 1835 року. Найвище місце Львова, де ви торкнетеся неймовірних подій. Навіть невиразні мури Високого замку, що залишилися, розкажуть, що 1410 року тут були ув’язнені учасники славнозвісної битви під Грюнвальдом, 1599 – Гальшка Острозька, засновниця академії в Острозі, а 1648 року героїчно загинув Максим Кривоніс. Яскрава зелень, романтичні верхня і нижня тераси та загадковий грот подарують неповторний львівський затишок. А створений руками поляків височенний курган, землю для якого привозили з найвідоміших куточків Польщі, покаже приголомшливу панораму Львова і його найвіддаленіших околиць.

Музей народної архітектури і побуту ім. Клементія Шептицького – найбільший європейський скансен (музей просто неба) площею 36,5 га (з 1971 р.). Тут на вас чекають автентичні садиби з Лемківщини, Бойківщини, Закарпаття, Гуцульщини і не тільки. Обов’язково завітайте в найстарішу хату музею, збудовану ще 1749 року. У хаті з села Либохора ви навчитеся ткати, в хаті з села Синевирська Поляна – розпалювати бойківську піч і пекти пахучий хліб, а у хаті з села Бережанка побачите, як народжується мило. Вас зачарують сім старовинних церков і національний одяг, який зможете одягнути і зробити фотосесію в стилі етно, а баскі коні провезуть вас на традиційному українському возі.

Чарівні пагорби над Львовом, найвищі з яких сягають 400 метрів. Манять до себе щедрою зеленню і затишними доріжками. Романтичні прогулянки, катання на велосипеді, в кареті, верхи на конях і поні, на лижах, санках і навіть іпотерапія – ви завжди яскраво проведете тут час. У цьому місці лікарі радили дихати свіжим повітрям австрійському цісареві Францу Йозефу І. Він двічі навідувався сюди і захоплювався красою пагорбів, а львів’яни назвали їх на честь імператора. На початку ХХ ст. тут був створений перший в Україні луна-парк. А також у Кайзервальді можна знайти таємниче дохристиянське капище.

Державний історико-культурний музей-заповідник «Лича́ківський цви́нтар» – одне з найвеличніших кладовищ Європи площею понад 40 га (1786 р.). Його алеї нагадують розкішний парк, а незбагненна тиша створює відчуття, ніби торкаєшся вічності. Надгробки кладовища – це витончені мистецькі скульптури, від яких важко відвести погляд. Тут ви побачите надгробну плиту 1675 року, найстарішу на цвинтарі, елегантні каплиці найбагатших львівських родин, зможете схилити голову перед могилами І. Франка, М. Шашкевича, В. Івасюка, героя Революції Гідності Ю. Вербицького та інших відомих українців. Надзвичайно цікаві – нічна екскурсія цвинтарем та екскурсія на електромобілі.

Меморіальний комплекс, у якому поховані поляки, французи та американці, що 1918 року обороняли Львів від воїнів ЗУНР, а 1920 – від більшовицьких військ. Перший проект меморіалу створив учасник оборони А. Індрух, давши йому назву «Білі троянди». Безліч однакових білих надгробків і дати, викарбувані на них, змушують зупинитися, щоб подумати над сенсом життя. Більшість хлопців, похованих тут, загинули зовсім юними, а найменшому учаснику боїв А. Петрикевичу було лише тринадцять. Побачивши їхні могили, з кладовища повертаєшся не таким, яким був раніше, дивишся на світ зовсім іншими очима.

Пекарська – одна з найстаріших і найрозкішніших львівських вулиць, існувала ще в ХVІ ст. Ви отримаєте справжню насолоду, неспішно гуляючи нею і роздивляючись старовинні ковані двері та брами, незвичайні балкончики та рідкісне оздоблення елегантних будівель у стилях модерну, віденського класицизму, закопанському і не тільки. Тут вам трапиться будинок, який на початку ХХ ст. вважали найвишуканішим у Львові. Вулицю прикрашають аж три ошатні палаци, створені в ХІХ ст. – класицистичний, бароковий і неоготичний. Також ви побачите тут одну з найпласкіших споруд Львова і перший пам’ятник ветеринару.

Потужне укріплення, збудоване 1856 року владою Австро-Угорської імперії, яка таким чином намагалася зберегти свою могутність. Звідси 1848 року австрійці стріляли у львівських повстанців. 1918 року за цитадель кипіли жорстокі бої між українськими і польськими військами. Тут досі тремтить повітря: під час Другої світової війни в цитаделі діяв концтабір, у якому було ув’язнено майже 300 тисяч полонених. Більшість із них загинули.
    Одна з веж укріплення зруйнована, інші вдалося реконструювати. Відвідання цього місця залишить невимовні відчуття і наблизить до подій, які мають бути у нашій пам’яті. В одній із башт цитаделі сьогодні діє готель. На нашу суб’єктивну думку – це чудове використання споруди: мир, подорожі, туризм на противагу війні і смерті. Але із збереженням пам’яті про трагічні події минулого.

Палац Потоцьких – цінна барокова пам’ятка ХІХ ст., створена за проектом Людвіга де Верні. Усередині споруди царює стиль Людовика ХVІ. В ХІХ ст. тут відбувалися найвідоміші культурні події Львова. 1919 року палац постраждав від падіння літака, а в 1980-х – від ідеї радянської влади створити підземний трамвайний тунель.
    У відновленій споруді ви побачите найстарішу ікону Львова і цікаві картини ХVІІІ ст., а в сусідній будівлі – найдавніші українські книги і друкарський верстат ХVІІ ст. Не забудьте відвідати парк мініатюр поруч із палацом – макети чотирнадцяти древніх фортець дозволяють не тільки роздивитись подробиці їх архітектурних рішень із незвичного ракурсу, але й зробити цікаву фотосесію із найвизначнішими спорудами таємничого середньовіччя.