“Сім культур в казкових обладунках”

Унікальна пам’ятка ХV-ХVІ ст. Не тільки слугувала в’їздом у місто, а й влаштовувала підступну пастку для завойовників, зачиняючись із двох боків. Також у її мурах були таємні ходи для захисників міста. Нижня Польська брама дивує потужними вежами і бійницями, чарівною готичною аркою і казковими скелями смотрицького каньйону, що розкинулись поруч.

7-поверхова споруда, найміцніша башта у Кам’янці-Подільському (ХVІ ст.). Вражає красою витончених арок та орнаментів із білого каменю. Башту назвали королівською, адже вона була збудована завдяки королю Стефану Баторію. До неї примикає Вітряна брама, бо у ній вітер зірвав капелюх із голови Петра І. Ще одна назва - Кушнірська.

Потужний бастіон прикрашають 4 вишукані арки, а його висота сягає 11 метрів. Споруду створили турки із кам’яних залишків храму домініканок, тому місцеві жителі охрестили його «дівочим ронделем». Бастіон був не лише захисником міста, а й магазином і складом, а згодом – театром. Став об’єктом натхнення багатьох митців, мешканців та гостей міста.

Створена у ХVІ ст. кам’янець-подільськими гончарями, 5-поверхова споруда була найміцнішою з веж, які захищали східний бік міста. У ХVІІ ст. набула унікального вигляду завдяки зрізаному боку останнього поверху, що рикошетив кулі нападників. Така форма вежі втілила яскраву фортифікаційну ідею німецького живописця, письменника та інженера А. Дюрера.

Масштабна пам’ятка ХVІІІ ст., спроектована відомим архітектором Яном де Вітте. Тут жили солдати, які захищали від нападників південний бік міста. У ХІХ ст. розміщувався госпіталь, де працював В. Даль, автор славнозвісного тлумачного словника. У ХХ ст. діяла тютюнова фабрика. Казарми уособлюють могутність і таємничість. Чекає на інвесторів.

Яскрава пам’ятка ХV-ХVІ ст., що була головним південним в’їздом до Кам’янця-Подільського. Оскільки ворота розташовані на дні смотрицького каньйону, від них до річки простягалися водовідвідні канали і шлюзи, які не дозволяли ворогам наблизитися до міста. Розкішні ворота досі вражають могутньою брамою і міцними гордими вежами.

Готель-ресторан, розташований у центрі Старого міста, пропонує комфортне проживання та якісний сервіс. Ресторан готелю – це старовинний льох, де можна торкнутися до середньовіччя, що живе на могутніх кам’яних стінах, прикрашених лицарськими гербами і зброєю. Спробуйте місцеві варіанти страв ситної смачної української кухні – ніжну свининку з чорносливом або домашню ковбаску. Також на території готелю є автостоянка і затишні альтанки.

Міська брама, з’явившись у ХVІ ст., мала серйозну місію – захищати єдиний в’їзд до давнього міста, який був ахіллесовою п’ятою Кам’янця-Подільського. Але разом із фортецею вона чудово виконувала це завдання завдяки міцній надбрамній вежі, каземату, кам’яним мурам, гарматам. Друга надважлива функція вежі - приміщення для кузні і порохівні. Продукти діяльності цих підприємств швидко доставлялися до фортеці по Замковому мосту. Зараз приваблює гордістю і красою своїх надійних мурів.

Замковий міст, уперше згаданий 1494 року, завжди манив багатьох. Це багатовіковий шлях від живописної могутньої фортеці до колись найбагатшого і жаданого, а нині такого затишного і різнобарвного Кам’янця-Подільського. Носить титул найстарішого моста в Україні, адже, за багатьма версіями, його створили римляни в ІІ ст. Міст безліч разів реконструювали, але він не втратив краси та пам’яті про минуле. Милуючись звідси на фортецю, можна побачити пам’ятник подяки Семи культурам-народам за внесений вклад у розбудову міста і хрест ліворуч від замку.

Домінантна пам’ятка Кам’янець-Подільського (XIIIст.). Фортеця на захисті старовинного міста, що на казковому острові, набула своєї неповторності не тільки тому, що перебудовувалася 14 разів. До її створення долучилися чарівні скелі Смотрицького каньйону. Міцні стіни та 11 могутніх веж красуні-фортеці пам’ятають, як Осман ІІ відмовився брати її штурмом, як тут сумував ув’язнений народний герой Устим Кармалюк та розгорталися історично важливі битви. Стіни пам’ятають суворі порядки, що їх установлювали наші предки. Наприклад, у внутрішньому дворі можна побачити, як карали боржників - один з них і досі сидить у глибокій і сирій борговій ямі. Нічні екскурсії і детальні експозиції обов’язково перенесуть у далеке і героїчне середньовіччя.

Цікава пам’ятка архітектури ХVII ст. Споруджений за найдосконалішою тоді ново-голландською фортифікаційною системою, замок подарував місту надійний захист. Він привертає увагу трапецієподібною формою, суворими Північним і Південним бастіонами, збудованими з землі та каміння, і загадковими велетенськими казематами, де поміщалося чимало їжі, зброї, пороху та ховалися жителі Кам’янця-Подільського під час ворожих нападів.

Пропонуємо розпочати другий день подорожі до історичного Кам’янця смачними враженнями від ароматної кави у кав’ярні-музеї «Кава від поліцмейстера». Це 2 поверхи яскравого смаку і атмосферності. Тут можна під лагідне звучання блюзу і джазу насититися оригінальною їжею, продегустувати 16 видів кави, серед яких є навіть кава з ромом, а на десерт отримати чудові враження від унікальних купюр і монет, документів ХІХ століття, музичних інструментів, глечиків, самоварів та інших привітів від старовини, якими прикрашена кав’ярня.

Будинок польського магістрату (Ратуша) - колоритна споруда XV ст. в центрі Старого міста. Саме тут приймалися усі адміністративні рішення, час на годиннику вважався єдино правильним а площа перед будівлею магістрату було лобним місцем, де відбували покарання картярі-боржники, перелюби і злодії. Зараз будівля поєднує в собі одразу два музеї і ресторан. У музеї тортур, розташованому в підземеллях, можна сповна відчути гнітючу атмосферу середньовічної в’язниці, страх жертв і жорстокість катів, а також дізнатися про найрізноманітніші види екзекуцій. А «Музей нумізматики» на 2му поверсі ратуші покаже рідкісні монети і купюри, серед яких навіть є гроші, що діяли в І столітті н.е.

Незвична криниця 40-метрової глибини, видовбана 1838 року поруч із міською ратушею завдяки коштам заможного вірмена Нарзеса. Криниця не може пригостити жителів і гостей міста питною водою, зате з ХVІІІ століття дивує їх 14-метровою кам’яною бароковою восьмигранною вежею, створеною за проектом відомого архітектора Яна де Вітте. У стінах вежі можна побачити чудові виставки робіт місцевих митців.

Розкішний ренесансно-бароковий костел дивує поєднанням архітектурних рис християнства та ісламу, якого не зустрінеш ніде в Україні. Храм влаштовує гостям урочистий прийом тріумфальною аркою, яка у ХVІІІ ст. зустрічала польського короля. Неповторні відчуття дарують голоси дзвонів кам’яної дзвіниці, збудованої в ХVІІ ст., і 972-трубного органу, створеного майже 200 років тому віденським майстром. В костелі знаходиться одне з чудес Кам’янця-Подільського - надгробок Лаури Пшездецької. Раптова смерть 21-річної шляхтички - дівчина впала з коня і зламала хребет (красуню не змогла спасти сучасна медицина), стала приводом геніальної мармурової скульптури О. Бродзького. Звірніть увагу на книжку - вона відкрита на сторінці 21...

Монастир, історія якого почалася в ХVІ ст., вийшов зустріти гостей до в’їзду в Старе місто. Під куполом культової споруди сповідувалися майже всі релігії: турки зробили з нього мечеть, після їх виходу споруду передали уніатам, на початку XVIIIст. належала до УГКЦ, а Російська імперія “переосвятила” її на православну. У 1935р. радянська влада знищила храм. Церкву відновлювали наперекір найнесприятливішим обставинам, щоб вона могла тішити парафіян і туристів кам’яними мурами, чарівною красою розписів, ікон, скульптур.

В архітектурі будівлі, створеної на межі XVI – XVII ст., зустрілися бароко, готика, ренесанс і класицизм, яких рідко побачиш разом. Собака з факелом на фасаді храму нагадує про домініканців, завдяки яким з’явилася споруда. Мусульманський мімбар для читання проповідей розказує, що в ХVІІ ст. будівля була мечеттю. А старовинні фрески, чарівні скульптури і височенна дзвіниця дарують відчуття казки. Прямо навпроти монастиря жила невістка Богдана Хмельницького, дружина Тиміша Хмельницького, красуня-молдованка Розанда Лупул. Розповідь про її драматичне життя заслуговує окремої уваги. Зараз будинок знаходиться у приватній власності.

Стара синагога по сусідству з мальовничим урвищем річки Смотрич. Створена у ХVІІІ ст. біля Гончарської башти, коли місто позбулося панування турків, вона допомагала євреям відстоювати право повноцінно жити в Кам’янці-Подільському. Це єдина будівля, що збереглася з-поміж синагог і шкіл єврейської громади міста. Зараз тут працює ресторан «Стара фортеця». Заклад годує українськими та європейськими стравами, а казкова краса Смотрицького каньйону, хоча б раз побачена з цього місця, не забудеться ніколи.

Найбільший на Хмельниччині музей, заснований ще 1890 року. Приєднавшись до 200 тисяч туристів, які щороку відвідують музей, ви не пожалієте: його сім відділів знайомлять із найколоритнішими місцями Кам’янця-Подільського, старовинними інтер’єрами та речами, талановитими роботами місцевих та іноземних митців. Музей розташовано у будинку вірменського єпископа (ХV ст. ). Тут можна побачити більше 1000 цікавих подільських старожитностей. Житло древніх людей, їхні зброя, посуд, прикраси, кам’яні ідоли, що допомагали здійснювати язичницькі ритуали розкажуть незабутні історії про старовинне Поділля.

У ХV-ХVІ ст. 5-поверхову дзвіницю будували чи не всі вірмени Кам’янця-Подільського, а вона не просто кликала дзвонами до церкви, а й захищала місто від ворогів кам’яними стінами і пірамідою даху з 4 вежами та бійницями. Дзвіниця надзвичайно схожа на один із найстаріших монастирів Вірменії, якому більш ніж 1000 років, а її унікальні фрески, що збереглися з XVІІІ ст., розповідають цікаві історії про життя і вірування вірменського народу.

Унікальна церква, створена в ХІV ст., була центром життя вірмен. Храм вражав розкішними банями, що виблискували золотом, чудовою бібліотекою вірменських рукописів та іконами, декорованими коштовним камінням. У ХХ ст. радянська влада підірвала споруду, але вдалося побудувати на її території нову затишну церкву і реставрувати дивовижну дзвіницю. Вони зберігають таємниці одного з найстаріших релігійних центрів міста.

Єдина збережена дерев’яна церква міста, трохи розповість про таємниці української душі. Збудована у ХVІІ ст. на дні чарівного Смотрицького каньйону під стінами Кам’янець-подільської фортеці за пропозицією гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Гетьман відвідав місто, повертаючись після перемоги над турецькою армією в Хотині. Церкві доводилося бути мечеттю і навіть кінотеатром. Вона має кам’яний фундамент і мальовничу дерев’яну дзвіницю, якій майже 200 років. Скромна і затишна, свічки цієї церковки мають неповторний аромат.