-
Пн
з 00:00 до 24:00
-
Вт
з 00:00 до 24:00
-
Ср
з 00:00 до 24:00
-
Чт
з 00:00 до 24:00
-
Пт
з 00:00 до 24:00
-
Сб
з 00:00 до 24:00
-
Вс
з 00:00 до 24:00
Місто не даремно величають Кам'янцем, адже оточене воно річкою Смотрич, що сміливо тече каньйоном із високими скелястими берегами. Але крім того, його ворота з трьох сторін були не просто в'їздом, а довершеними архітектурними військовими об'єктами.
З північно-західного боку, у каньйоні Смотрича, у XVI ст. побудували унікальний на той час комплекс із 5 башт, з воротами, казематом та барбаканом (це, якщо простіше, округлої форми вежа, яка будувалась зовні укріплених воріт і слугувала для ведення флангового обстрілу та оборони з верхніх ярусів) і міцними мурами. Цю браму називали Нижньою, бо у комплексі була ще Верхня брама, до якої вела дорога нагору.
Чому вона Польська?
Бо побудована зі сторони сучасних Польських фільварків. Знаєте, що таке фільварки? Усе просто – це передмістя, а не ярмарки чи кнайпи, як можна було подумати ;). Кам’янець-Подільський був поділений на такі собі райони-передмістя, де жили містяни різних національностей. Партнеркою Нижньої брами в обороні міста була ще Руська брама, або Російська (тепер ви здогадуєтесь, чому вона так називалась?)
В чому її унікальність?
Башти Нижньої Польської брами розміщувались по обидва боки каньйону, а з’єднувались між собою мурами, що перетинали річку і мали протяжність 180 м. Крім того, у них були вбудовані два шлюзи. На міцних ланцюгах опускались дубові затвори, що діставали дна водойми і діяли, як гребля.
За таким самим принципом збудували і Руську браму, яка височіла на південно-східному боці каньйону. Коли вороги мали намір пробратись до міста через Нижню браму, то вартові опускали шлюзи і каньйон стрімко наповнювався водою, яка несла смерть загарбникам.
Яка вона зараз і чому її варто відвідати?
Нижня Польська брама Кам’янця-Подільського входить до Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». На лівому березі річки Смотрич збереглась лише одна башта оборонної брами – Настінна, яка зараз розміщується на території приватного готельного комплексу і вільного доступу до неї немає.
А от на правому березі, завдяки старанням археологів та невеликій реставрації, ви можете побачити:
- Надбрамну башту з барбаканом (найцікавішу);
- Наскельну (збудовану на скелі висотою 12 м);
- Настінну та частину Другої Прибережної башти;
- а також башту Захаржевську чи, як її називають, «башту на броді». Вона стоїть на деякій віддалі від основного комплексу, бо збудована дещо пізніше. Її використовували як оглядову на дорозі з Польських фільварків.
Легенди та факти
Факт 1. Друге ім’я. Нижню Польську браму часто називають Ковальською, бо у ХІХ ст., коли вона почала втрачати своє оборонне значення, її стали розбирати, а повз неї, майже впритул, збудували нову дорогу.
Залишки укріплень віддали у користування місцевим ковалям, що міняли підкови коням з проїжджаючих дорогою карет та возів, виготовляли збрую, інструменти та ін. Міст, що з’єднав береги річки замість оборонних мурів зі шлюзами, місцеві називали «Міст біля ковалів».
ЛегендаФакт 2. Достовірний на 99%. Коли будували нову дорогу, то більшу частину Нижньої Польської брами розібрали і засипали цим камінням кручу, куди часто зривались вози, фаетони, перехожі.
Кажуть, що колись під час нападу татар, одна жінка зі своїми дітьми забігла до церкви на Польських фільварках, щоб врятуватись. Вона почала дуже молитись, просячи порятунку у Бога. І земля поглинула церкву разом з прохачами. Тому донині дуже віруючі люди можуть почути церковний спів, що лунає з-під землі поблизу Нижньої Польської брами.
Легенда
А за легендою ця круча утворилась, бо під час будівництва дороги зруйнували підземний хід під річкою. Ніби у 1930-х більшовики засипали цю кручу цеглою та камінням зі зруйнованих ними храмів. Тому часто у цих місцях чути, як під землею дзвонять церковні дзвони.
Чарівний каньйон річки Смотрич із кам’яними скелями 50-метрової висоти, горда фортеця, дбайливо збережені будівлі і старовинні храми, оточені надійними вежами та брамами. Кам’янець-Подільський століттями був столицею і найміцнішим містом Поділля. Таким його зробили представники 7 національних культур – українці, вірмени, литовці, поляки, євреї, турки та росіяни, які замість того, щоб влаштовувати сварки і війни, прикрашали місто неповторними будівлями та подіями. Навіть навала турків додала місцевим вежам міцності, а храмам – колориту: більше ніде в Україні не побачиш суміш християнських та ісламських архітектурних елементів.
Але Кам’янець-Подільський – це не лише цікаві місця і історичні пам’ятки. Це – фестивалі, на яких можна постріляти з лука, викарбувати власну монету і взяти участь у змаганні квадроциклістів. Це – змога відкривати таємниці фортеці вночі, торкнутися неба з повітряної кулі і підкорити примхливий смотрицький каньйон на БТРі. Це - чудова кухня, яка дає змогу скуштувати унікальну вірменську їжу і 16 видів кави. Кам’янець-Подільський – одяг зі скель і казки, який сім культур приміряли, щоб подарувати дивовижні враження кожному. Надихайтесь і плануйте!