Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, м. Надвірна, околиці (район вул. Дмитра Вітовського)
Пнівський замок – пам’ятка ХVІ ст. на околиці міста Надвірна. Збудована польськими шляхтичами з відомого роду Куропатвів. До побудови фортеці у Станіславові в середині ХVІІ ст. була найбільшою твердинею на Прикарпатті. Слуги, що працювали у Пнівському замку, поступово розселялися навколо нього. Це поселення дало початок Надвірній. У твердині розташовувалася митниця, що приносила місту значний прибуток. У наші дні замок перебуває у зруйнованому стані. Найкраще збережена його висока Північна вежа. Залишилися також входи до підземель замку.
Івано-Франківська обл., Городенківський район, с. Раковець, південно-західна околиця
Раковецький замок – архітектурна пам’ятка національного значення на мальовничих скелях над Дністром. Її спорудив у ХVІІ ст. підчаший короля Речі Посполитої Д. Бенявський. Будучи ще недобудованим, замок витримав облогу козаків. Біля нього розміщувалася переправа через Дністер, тому заволодіти замком намагалися чимало разів. Неодноразово замок потерпав від пожеж. Наразі від нього залишилася вежа більш ніж 20-метрової висоти. Вона має особливо величний вигляд на тлі Дністра.
Чернігівська обл., м. Новгород-Сіверський, вул. Ярославни
Єфросинія Ярославна – один із найяскравіших жіночих образів української літератури. Вона була дочкою легендарного галицького князя Ярослава Осмомисла і дружиною новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича, героя «Слова о полку Ігоревім». Плач Ярославни за чоловіком, що потрапив у полон до половців, – один із найзворушливіших епізодів «Слова…». Цікаво те, що, за текстом «Слова…», Ярославна плакала за чоловіком у Путивлі, але пам’ятник їй встановлено в Новгороді-Сіверському. Піднявши руки, вона вдивляється вдалину – ніби виглядає коханого.
Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Т. Шевченка, 51
Миколаївський собор (Францисканський монастир) – найстаріша архітектурна пам’ятка Кременця, споруджена у ХVІІ ст. Кажуть, побудову храму фінансувала знаменита королева Бона задовго до його появи. Спочатку святиня діяла як францисканський монастир. У ХІХ ст. храм став православним. Поруч із ним збереглися майже 300-літня надбрамна вежа-дзвіниця, корпус, де мешкали ченці монастиря, і залишки давньої огорожі. А всередині є старовинна рельєфна ікона святого Онуфрія і два мощівники з частинками мощів покровителів храму. У соборі відбуваються богослужіння.
Тернопільська обл., м. Кременець, пров. Ліцейний, 1
Ця вишукана пам’ятка ХVІІІ ст. – найвища будівля Кременця. А її купол і балюстради у пізньобароковому стилі не мають аналогів в Україні. Єзуїтський колегіум було споруджено завдяки фінансуванню відомого роду Вишневецьких. Над його проектом працювали одразу два відомі архітектори – поляк П. Гіжицький та італієць П. Фонтана. У ХІХ ст. тут розміщувалася Волинська гімназія, в радянський період – спортивна зала. Зараз у приміщенні костелу діє собор Преображення Господнього (ПЦУ), а в його корпусах розташовується Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія.
Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Дубенська, 2
1638 р. з’явилася одна з перших книг церковнослов’янською мовою, за якою вчилося читати не одне покоління українців, – «Кременецька граматика». Вона була видана у друкарні при Богоявленському монастирі (УПЦ МП), заснованій в ХVІІ ст. київським митрополитом П. Могилою. Зараз храм – одна з найгарніших і найвеличніших споруд міста. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Всіх скорботних радість». А частинки мощів святих у монастирі теплі на дотик. Ще одна несподіванка – міні-зоопарк із білочками і папугами та медові пряники і квас від черниць монастиря.
Свято-Успенська Почаївська лавра – чоловічий монастир (УПЦ МП) і одна з найголовніших святинь православної України. Монастирський ансамбль височіє над Почаєвом та ще на під’їзді до міста справляє неймовірне враження. Воно лише посилюється, коли починають лунати лаврські дзвони. У монастирі їх 13. Найбільший з них важить 11,5 т і його «голос» чутно за 10 км. На території Почаївської лаври більше 18 споруд, кожна з яких – архітектурний шедевр.
Тернопільська обл., м. Скалат, вул. Тернопільська, 3
Скалатський замок збудований у 1630 р. Кілька разів був захоплений і зруйнований, проте усі чотири вежі замку чудово збереглися. Дух середньовіччя ви відчуєте, щойно ступите на облагороджений та впорядкований замковий двір. Коли ви зайдете на нього по підвісному мосту крізь дерев’яну масивну браму, то зрозумієте, що тут є на що подивитись. Зазирніть у підземелля, огляньте колекцію вогнепальної зброї та середньовічну в’язницю з муляжами знарядь тодішніх тортур. Колоритні фото гарантовано!
На сайте MD-UKRAINE используются cookie-файлы и другие аналогичные технологии. Если, прочитав это сообщение, вы остаетесь на нашем сайте, это означает, что вы не возражаете против использования этих технологий.
