Миколаївський собор (Францисканський монастир)

Два народження, або до чого тут Бона?
    У 1538 р. це була звичайна (можливо, православна) дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці біля підніжжя гори. Та 5 червня того ж року королева Бона, володарка Кременця, підписала документ, що засвідчував її опіку над храмом.
    Вона не лише надала привілеї на управління церквою священику Станіславу Лопушанському, а й подарувала поля, угіддя і певні кошти на її розвиток. Тим самим розпочала віху історії католицької віри у цих місцях. Цей день можна вважати першим днем народження теперішнього Миколаївського собору.

Цікавий факт
Виявляється, що разом з опікою королеви костел отримав право тримати у місті шинки (!), варити різні сорти пива, меду та горілки (!). Можна сказати, що церква стала монополістом алкогольного виробництва Кременця ;).

    Другим днем народження костелу можна вважати день у 1606 р., коли луцький католицький єпископ Мартин Шишковський поселяє тут монахів-францисканців. З цього часу починає рости авторитет та міць францисканського монастиря у Кременці.

Хто створив Францисканський монастир таким?
    З 1631 до 1636 р. завдяки щедрим пожертвам місцевої знаті, зокрема, князів Збаразьких та Вишневецьких, ченці змогли збудувати новий кам’яний костел і прилеглі будинки з келіями та мур. Костел будували у модному тоді стилі ренесанс.
    У 1648 р. монастир знищили загони Максима Кривоноса. Але за кілька років його відновили і навіть покращили, бо добудували до храму бічні нефи і притвор.
    У XVIII ст. звели легку дзвіницю у стилі пізнього бароко, що слугувала одночасно ще й входом до церковного двору, і своїм виглядом надавала легкості усьому ансамблю.

Цікавий факт
Коли монахи оселились у монастирі, то вирішили відгородитись від міста, збудувавши мур. А перед брамою, що опускалась при потребі, був викопаний рів, майже, як у замку!

Яких вершин досяг монастир у своєму розквіті?
    На поч. ХІХ ст. парафія отців-францисканців охоплювала увесь Кременець і близько 40 навколишніх сіл, а також їм належало село Бонівка, поруч з Кременцем. А сам костел вважався найбільшою і найвідомішою сакральною спорудою міста. При монастирі діяла братська школа. Відома «Кременецька граматика» вийшла друком з монастирської друкарні.

Цікавий факт
Щоб привернути увагу населення, монахи періодично влаштовували різні цікаві дійства. Наприклад, перед Великоднем, коли праведні люди йшли приклонитись до плащаниці, біля неї ставили дві ляльки- воїни, що рухались і тупотіли у такт з кроками прихожан. Або водили пістряві вертепи по всьому місту від Різдва аж до Стрітення.

Як францисканський монастир у Кременці став православним?
    Коли було поділено Річ Посполиту, то Кременець відійшов до Росії. Тодішній імператор Микола І не був прихильником католицизму. І у 1832 р. за його розпорядженням храм і все його майно передали православній церкві.
    Тоді ж храм освятили як соборну церкву Святого Миколая. І хоча змінилась мова, якою правили служби, та й обряд був іншим, храм продовжував служити людям і виконувати свою місію.

У чому ж унікальність Миколаївського собору у Кременці?
    Перш за все в тому, що він є свідком багатьох історичних подій. Його стіни намолені тисячами молитов, зовнішній вигляд продовжує милувати око усіх відвідувачів. Тут хочеться не лише помолитись чи просто роздивитись, а зафіксувати у пам’яті якісь фрагменти, що промовляють свою історію. Аби вміти їх прочитати.
    Наприклад, у церкві зберігається дарохранильниця (саркофаг, у якому зберігають дари для причастя), подарована імператором Олександром ІІІ Олександровичем, коли він ще був спадкоємцем, про що на лицьовій стороні кришки зроблено відповідний напис. Шкода тільки, що вам навряд чи її покажуть, бо вона зберігається у вівтарі церкви.

Який він зараз?
    Якщо ви приїдете у центр Кременця, до колишньої Ринкової площі, де зараз парк, то одразу побачите нарядну дзвіницю Миколаївського собору. Сам храм теж зберігся у гарному стані, як і прилеглі до нього буквою “Г” житлові корпуси-келії.
    Але найстарішою і тому, мабуть, найціннішою для туристичного огляду буде каплиця, прибудована з правого боку церкви. Її звели у 1539 р. на кошти королеви Бони. Також варто оглянути залишки монастирських мурів, у нішах яких колись були зображені сцени з Біблії.

На що варто звернути увагу?
У середині церква поєднує як колишні, так і сучасні елементи оформлення.

1. Наприклад, унікальним можна вважати старовинний дерев’яний іконостас та різьблений дерев’яний декор. На жаль, не видно старовинної кам’яної підлоги, її замінили більш сучасними матеріалами.
2. Цікавою є рельєфна ікона святого Онуфрія на північній стіні храму, яка залишилась ще з часів, коли тут відправляли служби для офіцерів драгунського полку, що розміщувався тоді у Кременці.

    А взагалі, кожна деталь в інтер’єрі має свою історію, а кожна річ – свою енергетику. Тому відвідайте Миколаївський собор у Кременці і отримайте свої унікальні враження!