Кременецький замок

Скільки насправді років замку на горі Бона?
    Перші згадки про Кременецьку фортецю датуються початком ХІІІ ст. (майже 800 років тому!), коли королеви Бони ще й на світі не було ;).
    У Галицько-Волинському літописі від 1227 р. є запис про те, як угорський король Андраш ІІ намагався захопити Кременець, який у той час являв собою поселення на скелястій горі, оточене дерев’яним частоколом. Угорці отримали поразку, а фортецю марно намагались захопити ще кілька разів.

Хто підкорював і кому здався Кременецький замок?
    У 1240 р. хан Батий зі своїм військом довго тримав в облозі місто, але не захопив його. А він, до слова, не зміг підкорити лише 3 руські замки, одним з яких і був Кременецький!
    Оскільки за багато років замок отримав славу неприступної твердині, то був, мов більмо на оці, тогочасним завойовникам. Тому у 1259 р. монгольський правитель Борундай поставив князю Васильку вимогу розібрати замок в обмін на мир. Зі згоди князя замок розібрали. Так закінчилась перша епоха його славної історії життя.

Подарунок для Бони
    З кінця ХІІІ ст. замок будували і перебудовували (звісно, уже з каменю) різні правителі, які володіли Кременцем у різний час. Почав його будівництво, ймовірно, король Казимир ІІІ.
    На початку XVI ст. це була неприступна твердиня, що височіла над містом більш як на 100 м. З трьох сторін його охороняли скелі, а найбільш доступна східна стіна була оточена ровом.
    Замковий комплекс складався із трьох веж: Надворітньої, Черленої і Над новим домом, двох перекидних мостів, палацу та службових приміщень, а також церкви св. Михайла. У такому вигляді король Польщі Сигизмунд І у 1536 р. і подарував замок своїй коханій дружині Боні Сфорца – італійській принцесі, яка стала повноправною володаркою Кременця на 20 років.

Українська королева Дракула чи середньовічна бізнес-леді?
    Кожен житель Кременця безперечно знає, хто така Бона. Вона 100% є символом міста, його візитною карткою і причиною популярності Кременецького замку серед туристів. Стає зрозуміло, що Бона Сфорца була дуже неординарною особистістю, а історія її життя оповита не просто туманом, а мороком таємниць, переказів та легенд:

1. Досі не знайдено жодного письмового свідчення, що Бона хоча б раз бувала у Кременці, зате письмово підтверджено, що вона вміло примножувала свої багатства і при її правлінні Кременець розвивався і вважався найбільш укріпленим містом Волині.
2. Не відомо достеменно, була вона жорстокою чи просто вимогливою. Кажуть, що вона обклала місцеве населення непомірними податками і збагачувалась за рахунок здирництва, а ще кажуть, вміла вирішувати справи за допомогою хабарів! З іншого боку, і це факт, місто процвітало, а замок укріплювався і навіть був перебудований у ренесансному стилі. При Боні у Кременці та навколишніх селах проживало 6000 осіб!
3. Так і не відомо чи мала вона коханців і чи справді отруїла свою невістку, яка не подобалась їй своїм походженням. А от, що сама вона наприкінці життя повернулась до себе на батьківщину і була там підступно отруєна – це факт!

    Отож, чи то за неймовірну жорстокість, чи то за освіченість і розум, чи за красу, чи за те, що вона іноземка, але про Бону складено багато неймовірних легенд. Ось дві найстрашніші:

1. Перша легенда розповідає, що королева прагнула вічної молодості і краси, а для цього приймала душ з… крові незайманих кременецьких дівчат! Нібито, була у неї така кімната, над якою були спеціальні металеві зубці. Бона стояла під цими зубцями, а на них кидали дівчину. Зубці пронизували тіло жертви, забезпечуючи королеві кривавий душ. Таким чином було вбито 300 дівчат. За це її називають Дракулою.

   Цікавий факт! Бона таки дійсно поріднилась із нащадками графа Влада Дракули – її дочка Анна була заміжня за князем Трансільванії, кровним родичем Влада Тепеша, відомого, як Дракула.

2. Друга легенда говорить про королеву, як про родичку самого диявола. Нібито вона хотіла спокусити монахів із Чернечої гори, але вони не піддалися її чарам. Тому жорстока королева наказала здерти з них живцем шкіру і зробити з неї міст на сусідню гору. Та коли вона їхала каретою через цей міст, то він обірвався, але королеву врятували демони!

Який вигляд має Кременецький замок сьогодні?
    Замок не встояв під нападом лише раз і був зруйнований назавжди – у 1648 р. його, після 6-тижневих боїв, захопили війська Максима Кривоноса. Після цього замок уже не відновлювався і поступово перетворився на руїни.
    Якщо завтра ви зійдете на Замкову гору, то побачите рештки величних мурів, залишки готичних воріт та однієї з веж. Розпочато реставраційні роботи, але думки про їх доцільність у туристів різняться. Та майже усі, хто побував тут, описують ці мури, як величні, романтичні, такі, що дихають легендами. Фото тут виходять вражаючі не лише тому, що руїни дійсно дуже мальовничі, а й тому, що з вершини відкривається приголомшливий вигляд на місто. Звідси ви зможете роздивитись усі туристичні принади Кременця. А в гарну погоду, кажуть, видно навіть Почаївську лавру.
    І на завершення ще одна легенда, для підсилення ефекту, так би мовити ;).

Замок не мав природного джерела води. Господарі намагались викопати криницю, але прокопавши кілька десятків метрів, кинули цю марну затію. Та кажуть, що саме там заховані скарби Бони. А її привид, із ключами від сховку у роті, кожної ночі перед Великоднем ходить руїнами і шукає їх. Кожен, хто поцілує примару чи забере у неї ключі, стане безсоромно багатим ;).

    Романтичних вам вражень!