-
Пн
з 10:00 до 18:00
-
Вт
з 10:00 до 18:00
-
Ср
з 10:00 до 18:00
-
Чт
з 10:00 до 18:00
-
Пт
з 10:00 до 18:00
-
Сб
з 10:00 до 18:00
-
Вс
з 10:00 до 18:00
3 історичних факти про монастир
- Про засновників. У 1636 р. заступники православ’я, вельможі Данило Єло-Малинський та Лаврентій Древинський подали прохання до Митрополита Київського Петра Могили благословити будівництво церкви та монастиря у Кременці.
Лаврентій Древинський був відомим меценатом та громадським діячем. Мав титул підчашого землі Волинської. Данило Єло-Малинський мав титул волинського хорунжого, був військовим, громадським та політичним діячем Речі Посполитої. - Як все виглядало спочатку. Найпершими збудували Богоявленську церкву та чоловічий монастир. Богоявленське братство, яке діяло при монастирі, опікувалося школою, друкарнею, лікарнею та притулком для немічних, які були відкриті тут згодом. Усі будівлі, включно з храмом, були дерев’яними.
- Кому все належало протягом 3-х століть. Майже 65 років монастир діяв у спокої та мирі.
1701 р.: за сприяння князя Януша Вишневського, який був прихильником унії, монастир і церкву передають уніатам-базиліанам. Школу, друкарню та лікарню закривають.
1725 р.: уніати замінили усі дерев’яні будівлі кам’яними, зводять новий житловий корпус і костел за проектом архітектора Антоніо Кастеллі.
1839 р.: святиню повертають православним монахам.
1953 р.: монастир стає жіночим, а чоловіків-монахів розселяють по інших обителях.
1959 р.: монастир спіткала гірка участь багатьох святинь, що попали в атеїстичні жорна радянської влади. Монахинь розігнали, майно і бібліотеку розграбували, дзвіницю спалили. У церкві облаштували спортзал, а у житлових корпусах – лікарню.
1990-1991 рр.: монастир починає потроху відновлюватись. З Почаєва повертається його найбільша святиня – ікона Божої Матері «Скорботна». Її пронесли хресним ходом з Почаєва аж до Кременця (!), майже 20 км.
Цікаво! Саме у друкарні при монастирі видали один із перших підручників із церковнослов’янської мови, відомий як "Кременецька граматика".
Станом на 2018 р. у монастирі проживає 80 монахинь. Вони мають своє підсобне господарство, город, сад. Обробляють кілька гектарів землі. Працюють золотошвейна майстерня, бібліотека, пекарня та просфорна. Силами сестер відновлено дзвіницю.
Туристичні ракурси
1. Архітектурний: монастир є пам’яткою архітектури національного значення. До його ансамблю належать:
- Богоявленський собор (1760 р.);
- чернечий корпус та Миколаївська церква, збудовані у стилі пізнього бароко;
- дзвіниця (поч. ХХ ст.), на нижньому ярусі якої розміщена невелика церква святого Іова;
- господарські будівлі.
2. Паломницький: найголовніша святиня обителі – Кременецька ікона Божої Матері «Скорботна» знаходиться над Царськими Вратами у Богоявленському храмі.
А при вході в храм є ікона Богоявлення, яка теж має чималу силу. Вона чудом збереглася, бо свого часу радянська влада неодноразово фарбувала її різними кольорами, але зображення проявлялося і ставало, здавалось, ще яскравішим. Кажуть, це тому, що місце тут намолене за понад 300 років. Багато вірян моляться біля цієї ікони, навіть не заходячи до храму.
Також тут знаходиться ікона св. Пантелеймона Цілителя з часткою мощей. Сестри запевняють, що цілющим є святе масло від ікони. Щовівторка читається акафіст до святителя Пантелеймона і було помічено, що частинка мощей теплішає під час молитви. Богослужіння у храмах монастиря відбуваються щоденно, крім храму святого Іова, який відчиняється раз на рік.
Цікаво! Один невіруючий чоловік, що скептично ставився до сили, якою наділена ікона Пантелеймона Цілителя, отримав опік губ, коли доторкнувся до неї (за свідченнями колишньої настоятельниці монастиря сестри Маріонілли).3. Організаційний: монастир розташований майже у центрі Кременця, на вул. Дубенській, 2. Відвідати його можна щодня, без вихідних, з 1000 до 1800. Вхід вільний і без особливих вимог. Монахині привітні та гостинні.
Будете у Кременці – обов’язково відвідайте Богоявленський монастир і переконайтесь, що це місце більше, ніж просто пам’ятка архітектури.
