• Увійти
  • Реєстрація
Куди поїхати?
Крок 1 - Виберіть категорію туризму
Обрано категорій:1/3
  • Історія, замки
  • Екотуризм
  • Культура та музеї
  • Активний відпочинок
  • Гастро
  • Лікувальний відпочинок
  • Індустріальний
  • Релігійний туризм
  • Фестивалі
  • Архітектура
  • Тваринний світ
  • Розваги
Куди поїхати?
Крок 1 - Виберіть категорію туризму
  • Історія, замки
  • Екотуризм
  • Культура та музеї
  • Активний відпочинок
  • Гастро
  • Лікувальний відпочинок
  • Індустріальний
  • Релігійний туризм
  • Фестивалі
  • Архітектура
  • Тваринний світ
  • Розваги
Крок 2 - Виберіть населений пункт або...
почніть вводити назву населеного пункту...
і покажіть мені місця в радіусі від до км.
... або виберіть певну область на карті
sdkehfdlvkfv
Обрано областей: 0/24
... або виберіть певну область на карті
  • Черкаська область
  • Чернігівська область
  • Чернівецька область
  • Кримський півострів
  • Дніпропетровська область
  • Донецька область
Показати усі області
Готово!

Ми підібрали 240 локацій для Вас

  • Івано-Франківська обл., Надвірнянський район, м. Надвірна, околиці (район вул. Дмитра Вітовського)
    Пнівський замок – пам’ятка ХVІ ст. на околиці міста Надвірна. Збудована польськими шляхтичами з відомого роду Куропатвів. До побудови фортеці у Станіславові в середині ХVІІ ст. була найбільшою твердинею на Прикарпатті. Слуги, що працювали у Пнівському замку, поступово розселялися навколо нього. Це поселення дало початок Надвірній. У твердині розташовувалася митниця, що приносила місту значний прибуток. У наші дні замок перебуває у зруйнованому стані. Найкраще збережена його висока Північна вежа. Залишилися також входи до підземель замку.
  • Івано-Франківська обл., Городенківський район, с. Раковець, південно-західна околиця
    Раковецький замок – архітектурна пам’ятка національного значення на мальовничих скелях над Дністром. Її спорудив у ХVІІ ст. підчаший короля Речі Посполитої Д. Бенявський. Будучи ще недобудованим, замок витримав облогу козаків. Біля нього розміщувалася переправа через Дністер, тому заволодіти замком намагалися чимало разів. Неодноразово замок потерпав від пожеж. Наразі від нього залишилася вежа більш ніж 20-метрової висоти. Вона має особливо величний вигляд на тлі Дністра.
  • Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Т. Шевченка, 51
    Миколаївський собор (Францисканський монастир) – найстаріша архітектурна пам’ятка Кременця, споруджена у ХVІІ ст. Кажуть, побудову храму фінансувала знаменита королева Бона задовго до його появи. Спочатку святиня діяла як францисканський монастир. У ХІХ ст. храм став православним. Поруч із ним збереглися майже 300-літня надбрамна вежа-дзвіниця, корпус, де мешкали ченці монастиря, і залишки давньої огорожі. А всередині є старовинна рельєфна ікона святого Онуфрія і два мощівники з частинками мощів покровителів храму. У соборі відбуваються богослужіння.
  • Тернопільська обл., м. Кременець, пров. Ліцейний, 1
    Ця вишукана пам’ятка ХVІІІ ст. – найвища будівля Кременця. А її купол і балюстради у пізньобароковому стилі не мають аналогів в Україні. Єзуїтський колегіум було споруджено завдяки фінансуванню відомого роду Вишневецьких. Над його проектом працювали одразу два відомі архітектори – поляк П. Гіжицький та італієць П. Фонтана. У ХІХ ст. тут розміщувалася Волинська гімназія, в радянський період – спортивна зала. Зараз у приміщенні костелу діє собор Преображення Господнього (ПЦУ), а в його корпусах розташовується Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія.
  • Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Дубенська, 2
    1638 р. з’явилася одна з перших книг церковнослов’янською мовою, за якою вчилося читати не одне покоління українців, – «Кременецька граматика». Вона була видана у друкарні при Богоявленському монастирі (УПЦ МП), заснованій в ХVІІ ст. київським митрополитом П. Могилою. Зараз храм – одна з найгарніших і найвеличніших споруд міста. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Всіх скорботних радість». А частинки мощів святих у монастирі теплі на дотик. Ще одна несподіванка – міні-зоопарк із білочками і папугами та медові пряники і квас від черниць монастиря.
  • Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Дубенська
    Єдиний дерев’яний храм Кременця, що зберігся після нищівної пожежі 1942 р., – Чеснохрестська церква другої половині XIХ ст. Вона була збудована в так званому волинському стилі на місці Свято-П’ятницького Запотоцького храму, поява якого датується серединою ХVІ ст. На території святині був притулок для немічних і самотніх бідних людей. Чеснохрестська церква – намолене місце з особливою теплою атмосферою.
  • Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Симона Петлюри, 2А
    На перший погляд, це – лицарський замок. Але насправді більш ніж 100-літній цегляний будинок – Покровська (Полкова) церква. Її залишили на згадку про себе солдати Якутського полку російської армії, що наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. перебували в Кременці. Храм не оштукатурений не просто так. Він збудований у «цегляному стилі»: цегла – головний елемент декору екстер’єру та інтер’єру. У радянські часи в церкві містилися їдальня і склад, її було суттєво пошкоджено. Зі здобуттям незалежності України храм реставрували і відновили богослужіння.
  • Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Олени Пчілки, 6
    Після того, як у ХІХ ст. Кременець став частиною Російської імперії, у католиків міста більше 20 років не було власного храму. Костел Святого Станіслава (РКЦ), збудований 1857 р., заново об’єднав католицьку громаду. Поруч із храмом з 1872 р. збереглася незвичайної краси мармурова чаша з барельєфом Діви Марії. Також біля костелу стоїть пам’ятник знаменитому польському поетові Юліушу Словацькому, що мешкав у Кременці. А всередині святині – розкішні вітражі чеського живописця, яким уже більше сотні років, і старовинний орган. У наш час костел діє.